1. СВІТОВЕ ГОСП-ВО, ЙОГО СТРУКТУРИЗАЦІЯ Й ОСОБЛ-СТІ РОЗВИТКУ. Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фін. к-лу призвели до виникнення світ. госп-ва. Найбільш поширене визначення: Світ. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, взаємопов'язаних с-мою МПП, ек-них і політ. відносин. Більш повне трактування світ. госп-ва (СГ) визначає його як ек. с-му, що самовідтворюється на рівні ПС, виробничих відносин і певних аспектів надбудівних відносин тією мірою, в якій нац. госп-ва, що входять до неї, мають певну схожість на кожному з 3-х названих рівнів. Отже, СГ являє собою певну с-му. Основою виникнення і існ-ня цієї с-ми є її цілісність, яка передбачає ек. взаємодію всіх складових частин с-ми на достатньо стійкому рівні. СГ відноситься до числа досить складних с-м, які характериз-ся множинністю (численністю елементів с-ми), ієрархічністю і структурністю. Відносини між окремими елементами СГ формують певні рівні. Виділяють: - м/н-ний рівень (його формують відносини між державами і він регул-ся м/н-ними правилами і нормами); - транснац-ний рівень (його утворюють відносини між ек. потоками, які виходять за межі нац. кордрнів). Структуризація СГ. Найрухомішою частиною СГ є світ. ринок, що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб'єктами СГ, які пов'язані між собою участю у МПП. На основі різноманітних критеріїв у СГ виділяється певна кількість підсистем. Мегасистемами (найбільш великими) є 3 групи нац. економік: *пром. розвинуті країни, *країни з перехідною ек-кою; *країни, що розвиваються. Функціональними елементами суч. с-ми СГ є: науково-технічна сфера, виробничо-інвестиц. д-сть, сфера м/н\ного обігу (світ. торгівля); валютно-фін. і кредитні відносини. Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є: * розвиток міжн. переміщення факторів вир-ва, передусім у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили і технології; * зростання на цій основі міжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК; * ек. політика країн, що передбачає підтримку міжн. руху товарів і факторів вир-ва на двох- і багатосторонній основі; * виникнення ек-ки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждерж. об'єднань; * зростання інтенсивності регіон. інтеграц. процесів, що призводить до виникнення великих ек. просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів вир-ва, але, з інш. боку, призводить до поділу СГ на окремі сектори внаслідок створення відносно замкнутих торг.-ек. блоків та інтеграц. угруповань; поступова зміна ек. основи суч. цивілізації; індустр. модель розвитку витісняється постіндустр-ною, ноосферно-космічною, суть якої визнач-ся формуванням "ек-ки розуму", "ек-ки думки". 2. ФОРМИ ТІ РІВНІ МЕВ. МЕВ мають яскраво виражений системний х-р. МЕВ-це с-ма ек. зв'язків з приводу вир-ва, розподілу, обміну і спож-ня, що вийшли за межі нац. кордонів. Отже, сучасні МЕВ є с-мою ек. звязків, які характеризуються: 1. виходом за межі нац-них госп-в; 2. взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. орг-цій; 3. визначеністю форм; 4. різними рівнями глибини існ-ня, функц-ня, здійснення. Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. ............