І.О. Кудінов ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "СТРАТЕГІЯ ЖИТТЯ"
    Генеза визначення дефініції "стратегія життя" пов'язана з визначенням двох складових цього поняття: "стратегія" та "життя".
    Стратегія. Етимологія слова "стратегія" походить від грецького strategos - "мистецтво генерала" [9, 257]. У Великій Радянській Енциклопедії поняття "стратегія" визначається, як "можливий відповідно до правил стратегічної гри спосіб дії гравця чи коаліції" [3, 547]. Першу теоретичну розробку поняття "стратегія" і його практичне застосування одержало у виді військової стратегії, як складової частини військового мистецтва, що представляє його вищу частину й охоплює питання теорії і практики підготовки збройних сил до війни, її планування та ведення [3, 547].
    Галузь управління, точніше, стратегічний менеджмент (управління) визначає стратегію як "довгостроковий якісно визначений напрямок розвитку організації, що стосується сфери, коштів і форм її діяльності, системи взаємин усередині організації, а також позиції організації в навколишньому середовищі" [4, 220]. З погляду американських дослідників М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоури стратегія - це "детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей" [9, 257]. На думку автора Р. Фатхутдинова, стратегія являє собою програму, план, генеральний курс суб'єкта керування по досягненню їм стратегічних цілей у будь-якій області діяльності [11, 7]. У самому загальному виді стратегія визначається, як "генеральний напрямок дій організації, проходження якого в довгостроковій перспективі повинно привести її до мети" [4, 222].
    Термін "стратегія" в філософському значенні починає розглядатися в наукових працях вітчизняних дослідників С.Л. Рубінштейна, Л.Н. Когана, Б.Г. Анан'єва, Г.М. Андрєєвої, А.Н. Леонт'єва, Н.М. Амосова, А.Т. Москаленко і В.Ф. Сержантова. Однією з перших робіт, що була присвячена проблемі філософського осмислення поняття "стратегія", стала монографія К.А. Абульханової-Славскої "Стратегія життя". Вона визначала стратегію в широкому змісті, як здатність особистості з'єднувати "свої індивідуальні особливості, свої статусні і вікові можливості, власні домагання з вимогами суспільства", чи у вузькому змісті, як "спосіб рішення життєвих протиріч" [1, 66-67].
    Життя. Велика Радянська Енциклопедія дає нам наступне визначення поняттю "життя": "Життя - вища, в порівнянні з фізичною і хімічною, форма існування матерії" [2, 205-206]. А. Нечипорович визначає життя, як систему добре збалансованих взаємозалежних перетворень органічних речовин, основою яких є атоми вуглецю чи перетворення, що характеризують діяльність живих організмів і є основою таких біологічних функцій, наприклад, як харчування, ріст, зв'язаний з нагромадженням великої енергії біомаси і формуванням функціональних структур, розвиток, що визначає проходження життєвих циклів живих форм на всіх рівнях її організації, розмноження різних генотипів з наступною їх еволюцією і просторовою експансією [8, 12].
    Нажаль, у всіх цих визначень є недолік - вони не враховують соціального аспекту життя. Найбільш повно до вивчення феномена життя підійшла Г.В. Воловик. Дане автором визначення поєднує біологічний і соціальний рівні життя. Згідно Г.В. Воловик, життя - це "соціально-філософська категорія для позначення об'єктивних специфічних способів існування відкритих білкових систем на Землі, здатних до самовідтворення, асиміляції і дисиміляції, росту і розвитку, саморегуляції, що мають спадковість і мінливість, дискретність і цілісність, подразливість і ритмічність при обов'язковому, в умовах нашої планети, єдності складу біогенних речовин живих організмів, що відрізняються наявністю необмежених можливостей до саморозвитку, аж до виникнення мислячих форм, здатних усвідомлювати самих себе і необхідність збереження визначених цією категорією феномена як вищої цінності" [6, 14]. ............