Тема: "Симон Петлюра"
     П Л А Н Вступ 1. Покликаний історією. 1.1 Життєвий шлях С.В. Петлюри до 1917 року. 1.2 Створення українських збройних сил.
    2. Головний Отаман збройних сил УНР.
    2.1 Діяльність Петлюри за часів Директорії.
    2.2 Боротьба за владу в Україні 1918-1919 років.
    3. Петлюра і міжнародна діяльність Уряду УНР.
    
    3.1 Союзники УНР і Варшавський договір
    3.3 Петлюра в еміграції.
    
    Висновки
    С. В. Петлюра:
    "...Я ВІРЮ, ЩО УКРАЇНА, ЯК ДЕРЖАВА, БУДЕ" В С Т У П
    Останнім часом все частіше серед політичних постатей української історії фігурує ім'я Симона Васильовича Петлюри. Але нині, як і в попередні роки, коли ім'я "головного отамана" майже не згадувалося, повторюються вже відомі факти його життя. Пояснити це неважко. Адже в попередні часи була відсутня об'єктивна інформація про лідерів антирадянських угрупувань, що діяли в Україні у роки громадянської війни. До почасти замовчуваних, а нерідко й свідомо перекручуваних тем належала й військово-політична діяльність С. В. Петлюри. Дати повну і об'єктивну характеристику цій людині сьогодні непросто. Для цього потрібно не тільки детально проаналізувати весь його життєвий шлях, а й грунтовно дослідити той далекий вже період нашої історії - інтенсивне, глибоке й складне у своїх проявах національне явище.
    Ім'я Головного Отамана нерозривно зв'язане з творенням укоаїнської армії, як основної державотворчої сили. Голова Українського Військового комітету Західного фронту, голова Українського Військового Генерального комітету, перший Секретар військових справ Генерального Секретаріату - С. Петлюра, як ніхто інший, розумів значення війська для оборони державності, - він же його створив, він з ним і пройшов усім тернистим шляхом перемог, зради, блокад і поразок.
    Петлюра - безмірно вищий за те, що про нього думають. Він - з породи вождів, людина того гатунку, що в старовину закладали династії, а в наш демократичний час стають національними героями.
    1. Покликаний історією.
    1.1 Життєвий шлях С.В. Петлюри до 1917 року.
    Симон Васильович Петлюра народився 10 травня 1879 року в Полтаві у міщанській сім'ї. Початкову освіту здобув у церковно-приходській школі. З 1895 року навчався у Полтавській духовній семінарії. У 1900 році став членом революційної української партії (РУП). Про оточення, в якому жив тоді С. В. Петлюра, ми знаємо дуже мало. У 1901 році його виключили із семінарії. Існує кілька думок з цього приводу. Одні джерела причини вбачають у революційній роботі Петлюри як члена РУПу, інші в його активній культурологічній діяльності, несумісній з навчанням у духовному закладі. Восени 1902 року С. В. Петлюра виїжджає на Кубань до Катеринодара, де спочатку вчителює, а потім працює над архівами Кубанського Війська. Крім цього бере участь в роботі філіалу РУП - "Чорноморської Вільної Громади". За співробітництво з нею у грудні 1903 року був заарештований. У березні 1904 року його звільнили з під арешту "на поруки". Він виїхав до Києва, а звідти восени того ж року - до Львова де працював у редакції органу РУП газеті "Селянин". ............