МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНІЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ХПІ"
Кафедра „Обчислювальна техніка та програмування”
Синтез мікропрограмних автоматів
Альбом документів курсового проекту по дисципліні
"Спеціалізовані комп’ютерні системи"
КІТ32.02198.022 ДКП
Керівник проекту:
___________
Виконав:
студент групи
____________________
„ __” ___________________ 2007 р.
Харків
Зміст
Вступ
1. Технічне завдання
1.1 Синтезувати мікропрограмний автомат за схемою Уілкса-Стрінжера у вигляді автомата Мілі
1.2 Синтезувати мікропрограмний автомат за схемою Уілкса-Стрінжера у вигляді автомата Мура
2. Базові теоретичні дані
2.1 Основні дані про автомати
2.2 Класифікація атоматів
3. Методика вирішення
3.1 Синтез мікропрограмного автомата за схемою Уілкса-Стрінжера у вигляді автомата Мілі
3.1.1 Змістовна схема алгоритму
3.1.2 Змістовна таблиця кодування операційних та умовних верхівок
3.1.3 Закодована мікроопераційна схема алгоритму
3.1.4 Таблиця кодування мікрокоманд
3.1.5 Закодована мікрокомандна схема алгоритма
3.1.6 Основна таблиця автомата (СІ - синхроімпульс)
3.1.7 Граф-схема переходів
3.1.8 Система рівнянь переходів
3.1 9. Система рівнянь виходів
3.1.10 Кодування внутрішніх станів автомата
3.1.11 Побудова схеми операційного автомата
3.1.12 Схема операційного автомата
3.2 Синтез мікропрограмного автомата за схемою Уілкса-Стрінжера у вигляді автомата Мура
3.2.1 Змістовна схема алгоритму
3.2.2 Змістовна таблиця кодування операційних та умовних верхівок
3.2.3 Закодована мікроопераційна схема алгоритма
3.2.4 Таблиця кодування мікрокоманд
3.2.5 Закодована мікрокомандна схема алгоритма
3.2.6 Основна таблиця автомата (СІ - синхроимпульс)
3.2.7 Граф-схема переходів
3.2.8 Система рівнянь переходів
3.2.9 Кодування внутрішніх станів автомата
3.2.10 Побудова схеми операційного автомата
3.2.11 Схема операційного автомата
Висновки
Список літератури
Вступ Поряд з теорією формальних мов і заснованих на ній методів побудови компіляторів кінцеві автомати активно використовуються в комп'ютерних іграх, у реалізації мережних протоколів, системах стиску інформації. Іншими словами, там, де потрібна велика надійність і де логіка поводження надто складна, щоб програміст зміг реалізувати її на одному лише рівні здорового глузду.
З появою структурного програмування стало очевидним, що з трьох головних конструкторів керування: проходження, циклу і розгалуження останній є найважчим у сприйнятті програміста, оскільки при безлічі альтернатив перетворює лінеаризовану структуру алгоритму в деревоподібну. При цьому складність навіть послідовних програм росте стрімко і часом може перевершувати дерево варіантів у настільки непростий для автоматичного аналізу моделі, як традиційні шахи. Розбивка програми на процеси й об'єкти з заміною багатоступінчастого розгалуження засобами обробки повідомлень (подій) заміняє одну проблему на іншу: вкладеність зменшується, зате кількість взаємодіючих компонентів помітно зростає. Логіка "розмивається" і в підсумку ми одержуємо погано контрольовану ситуацію, коли через хаотичність "ручного" синтезу і неможливості побудувати вичерпний набір тестів немає ніякої впевненості в коректності побудованої системи. ............
