ЗМІСТ

Вступ

Огляд літератури:

Хімія четвертинних амонієвих солей

Методики синтезу

Експериментальна частина

Висновки

Використана література

ВСТУП

Органічна хімія продовжує стрімко розвиватись і сьогодні. Адже зовсім мало знайдеться випадків, де б не застосовувались органічні сполуки, що синтезовані штучно.

Метою даної курсової роботи було синтезувати четвертинну амонієву сіль трибутил – н – гексиламмоній йодид. Речовини цього класу останнім часом широко використовуються як в органічній так і в неорганічній, фізичній хімії. Така зацікавленість цими солями викликана тим, що насамперед вони використовуються як каталізатори у між фазному синтезі та каталізі. У неорганічній хімії дані сполуки використовують завдяки їх властивості зв’язувати неорганічні аніони у стійкі комплекси, що нерозчинні у воді. Саме для цієї мети був запланований синтез сполуки.

Осаджувати планується ізополіаніони ніобію (V) з розчину. Дана сіль має достатньо великий алькільний замісник гексил, це є дуже доречним у цьому випадку, адже чим більше алкільні замісники, тим краще можна провести осадження ізополіаніонів.

Однак єдиною вадою є те, що на даний час дуже складно зробити аналіз сполук, що утворились при осадженні, адже такий аналіз виконується на спеціальних приладах, такий аналіз дуже коштовний.

У роботі характеристики вихідних та синтезованої речовини наведені у відповідних таблицях.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Хімія четвертинних амонієвих солей

Амонієві сполуки, мають позитивно заряджений атом азоту, зв’язаний ковалентно з органічними залишками і (або) воднем і іонним зв’язком з аніоном. Найпростіші неорганічні амонієві солі – хлорид амонію, нітрат амонію та ін..

Органічні амонійні солі у залежності від кількості органічних залишків у атома азоту розділяють на первинні [RNH3]+X-, вторинні [R2NH2]+X-, третинні [R3NH]+X-, четвертинні [R4N]+X-. Сполук з п’ятиковалентним атомом азоту не існує. Відомі внутрішні четвертинні солі, наприклад, бетаїн (СН3)3-N-CH2COO-.

До амонійний солей часто відносять всі органічні сполуки, що містять онієвий атом азоту, наприклад солі пірідінію і інших гетероциклічних похідних, гідразінію, гідраксиламонію, нітрилію .

Зазвичай первинні, вторинні, третинні амонієві солі розглядають як солі амінів. Вони утворюються при взаємодії амінів з кислотами. При дії розчинів лугів з солей амінів виділяється вихідний амін. [4]

Четвертинні амонієві солі найчастіше кристали. Але, як що замісники дуже великі, вони можуть виділитися у вигляді олієподібної речовини. Такі солі синтезують головним чином алкілуванням (так звана кватернізація) третинних амінів алкилгалогенідами, (реакція Меншуткіна), наприклад:

R3N + R*X = [R3NR*]+X-

Даний процес відбувається завдяки наявності пари електронів, що присутні у атома азоту, він може надавати ці електрони у співіснування іншому атому з неповним октетом, таким чином утворюючи хімічний зв'язок. Більш детально, це можна представити так: (розглянемо найпростіший приклад взаємодії три метиламіну з йодистим метилом)

По-перше, СН3+ може приєднатися до вільної пари електронів, оскільки іон додає свій заряд, утворюється катіон, так званого онієвої (амонієвої) сполуки. Заряд тепер знаходиться вже не на приєднаному іоні, а на центральному атомі онієвого катіону. ............