РЕФЕРАТ

²Система забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у процесі їх мовленнєво-творчої діяльності²

Вступ

Підвищення рівня освіти в Україні передбачає, насамперед, засвоєння дітьми у процесі виховання і навчання загальної та національної культури, адже система освіти повинна спрямовуватися на підготовку не просто високоосвічених, а й висококультурних громадян. Саме тому останніми роками в галузі дошкільної освіти відбуваються реформаційні процеси, спрямовані на досягнення рівня найкращих світових стандартів. Особливого значення набуває системний підхід до вивчення державної мови в усіх змістових лініях дошкільної освіти.

Якщо в попередні роки головна увага приділялася формуванню окремих мовленнєвих умінь та навичок на основі елементарного усвідомлення мовних явищ, то метою сучасної лінгводидактики на етапі дошкільного дитинства є виховання мовної особистості, тобто формування особистості, яка адекватно, доречно, вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях буття задля реалізації власних мовленнєвих завдань.

У перші роки свого життя дитина оволодіває унікальним скарбом – мовленням, що дає їй змогу називатися людиною, зв′язує воєдино її минуле, сучасне й майбутнє, забезпечує спілкування, порозуміння, взаємодію з іншими людьми загалом і найближчим оточенням зокрема. Отже, роль мови й мовлення у становленні особистості, її успішному функціонуванні в різних умовах життєдіяльності складно переоцінити.

Центральним завданням у дошкільному дитинстві є розвиток зв′язного мовлення, під час якого реалізується головна функція мовлення – комунікативна. Проте якість зв′язного мовлення залежить від рівня розвитку всіх сторін мовлення (фонетичного, лексичного, граматичного), у ньому виявляються всі досягнення дошкільника в опануванні рідного мовлення.

Одним з дієвих чинників, що якісно поліпшують мовленнєвий розвиток дитини є його мовленнєво-творча діяльність.

Творчість у дитинстві – не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння довкілля, власного ставлення до нього.

Учені відзначають своєрідність, унікальність творчих актів і продуктів дитячої художньої творчості, виділяють їхні специфічні риси, такі характеристики, як художня щирість і безпосередність відображення навколишнього світу в продуктах діяльності.

Мета даної роботи:

1.         Обґрунтувати суттєвість проблеми, ступінь її впливу на результативність освіти в концепції розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників.

2.         Презентувати технологію розвитку мовленнєво-творчих вмінь і навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу.

3.         Провести аналіз методів та засобів розвитку.

4.         Розробити систему діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дошкільників.

1. Теоретичні аспекти проблеми

Більшість досліджень із розвитку дитячої творчості, в якій би галузі вони не проводилися, спрямовані на встановлення зв’язку між творчими процесами, розвитком інтелектуальних здібностей і мовленням.

Проблема розвитку уяви і творчості у вітчизняній науці досліджувалася у зв’язку з розвитком творчих здібностей у пізнавальній та емоційно-вольовій сфері (Венгер Л.А., Костюк Г.С., Кулачківська С.Є.), в ігровій діяльності (Артемова Л.В., Ельконін Д.Б.), формуванні творчості в різних видах художньої діяльності (Вєтлугіна Н.О. Казакова Т.Г)

Винятково важливу роль у формуванні та розвитку мовленнєвої діяльності дошкільників відіграє художня література. ............