ЗМІСТ ВСТУП
 1. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ
 1.1. Джерела статистики
 1.2. Складові частини статистики
 1.3. Основні поняття в статистиці
 2. Метод соціальної статистики
 3. ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ
 ВИСНОВОК
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 
  ВСТУП Статистика — багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою. До цього часу виділились чотири складові частини статистики:
 1) загальна теорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;
 2) економічна статистика, яка вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого;
 3) галузеві статистики (промисловості, капітального будівництва, сільського господарства, транспорту, соціальної інфраструктури та iн.), які розробляють зміст і методи обчислення показників, що відображують особливості кожної окремої галузі;
 4) соціальна статистика, предметом якої с вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
 
  1 ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ 
1.1 Джерела статистики 
Слово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:
 1) статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;
 2) статистичну практику, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;
 3) статистичну науку.
 3а образним висловлюванням Н. К. Дружиніна, статистика постає як дволикий Янус: вона — наука і в той же час один із засобів управління державою. Протягом тривалого і складного шляху формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли, і практичні потреби неминуче впливали на розвиток статистичної науки.
 Первинною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав. Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та ін. Уже в країнах Стародавнього світу склались розвинуті системи державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепису населення Китаю в 2238 р. до н. е. В Біблії, у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.
 Античний світ змінив характер господарського обліку. Окрім державного обліку з'являється облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень, де працювали раби, і латифундій. З розширенням зв'язків і уявлень про світ виникли описи держав. Арістотель описав 157 міст і держав свого часу.
 У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган — ценз для проведення переписів вільних громадян. Значний імпульс до розвитку дістав облік приватних господарств.
 З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії «Книга страшного суду».  ............