ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною

1.         Легенда про виникнення Литви

2.         Постання національної держави

РОЗДІЛ ІІ. Литва і Русь

1.         Початок Литовської доби на Русі-Україні

2.         Битва на Синіх водах

3.         Устрій українських земель

4.         Київське князівство

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Після князювання Ярослава Мудрого Русь входить у роки роздробленості. Кожен удільний князь прагне правити сам, без наказів Київського князя. Через цю політичну роздробленість Київська держава не змогла протистояти Монголо-татарській навалі. Землі колишньої Київської держави переходять до Золотої Орди. Майже через століття після зруйнування Києва, Руські землі починає захоплювати Литва, що призводить до виникнення Великого Князівства Литовського.

Цю роботу присвячено темі: «Статус українських земель та їх вплив на формування Литовсько-Руської держави».

Актуальність роботи полягає в тому, що про статус та місце Русі у складі ВКЛ існує декілька думок. У своїй роботі я вважаю за потрібне розповісти про найголовніші з них.

Об’єкт дослідження: історичні матеріали, довідники, дані інтернет ресурсів.

Предмет дослідження: українські землі у складі ВКЛ. Взаємовплив обох держав.

Мета: дослідити взаємовпливи Русі та Литви одна на одну.

Перший розділ: «Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною»

Другий розділ: «Литва і Русь»

Обсяг основної частини 7 складає сторінок, загальний обсяг роботи 11 сторінок.

РОЗДІЛ І Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною

1.         Легенда виникнення Литви

Колись у давні часи, коли арійці вирвалися з Великого Степу та обрушились на навколишній світ, частина з них двинулася на Захід - в Європу. Бородаті воїни на бойових колісницях підкорили місцевих жителів та з часом перемішалися з ними, створивши новий народ, потомками якого були германці, слов’яни і литовці. Пізніше зі степу прийшли нові хвилі завойовників, які відтіснили одні з племен в ліси за Карпати, а інші ще далі, в країну болот, яка простягалася вздовж узбережжя Балтійського моря. Жителів лісів з часом почали називати слов’янами, а жителів країни болот - Литвою; обидва народи мали схожі звичаї та поклонялися спільному "предку", "ведмедю", - але з часом вони обособилися друг від друга і почали говорити різними мовами.

На узбережжі Балтійського моря, від Неману до Даугави, мешкало до десяти близьких племен, і Литва на початку була лише одним із них - але сусіди без розбору називали всі ці народи Литвою. Між Німаном і Вислою жили родичі литовців – пруси, а за Даугавою - потомки давніх мисливців, ести та фіни; колись їм належали всі околиці лісів та боліт, але згодом арії відтіснили їх на північ. Країна литовців була дальньою околицею цивілізованого світу, сюди не доходили хвилі нашествій зі степу, і життя в краю боліт текло мирно аж до X століття, коли, за словами літописів, із-за моря прийшли князі та поставили міста. Цими князями були вікінги; вони завоювали країну литовців так само, як і країну слов’ян; тут також виникли укріпленні містечка, з яких князі з дружиною виходили на "полюддя" збирати данину. ............