МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Міжнародний науково-технічний університет
Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права
Факультет лінгвістики і права
КУРСОВА РОБОТА
з предмету: «Цивільне право України»
на тему: «Суб’єкти цивільного права»
Студентки III курсу, групи П-052
Спеціальність: 6.030401 “Право”
Пилипенко О.М.
Науковий керівник:
Товчко А.О.
Чернігів 2007
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Загальні положення щодо суб’єктів цивільного права
Розділ 2. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права
2.1. Правоздатність фізичних осіб, її зміст
2.2. Поняття дієздатності фізичної особи та її види
2.3. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною, правові наслідки
2.4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою, правові наслідки
Розділ 3. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
3.1. Поняття і ознаки юридичної особи
3.2. Цивільна правосуб’єктність юридичної особи
3.3. Класифікація та види юридичних осіб
3.4. Створення та припинення діяльності юридичних осіб
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
З юридичної точки зору, суб’єкт – це особа чи організація як носій певних прав та обов’язків.
Характер взаємовідносин держави з особою являється важливим показником стану суспільства в цілому, цілей і перспектив його розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство і сучасну людину без вивчення різноманітних відносин людей з державою.
Питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.
Свобода людини — є вихідне поняття проблеми прав людини і громадянина. Розрізняють права людини природні, тобто пов'язані з самим її існуванням і розвитком, і набуті, які в основному характеризують соціально-політичний статус людини і громадянина (інститут громадянства, право на участь у вирішенні державних справ тощо).
Зрозуміло, що за відсутності у людини свободи вона не може володіти і реально користатися своїми правами. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх реалізації. З іншого боку, права людини закріплюють і конкретизують можливість діяти у межах, встановлених її правовим статусом.
Теорія права і правова практика розрізняють поняття «права людини» і «права громадянина». У першому випадку мова йде про права, пов’язані з самою людською істотою, її існуванням та розвитком. Людина як суб’єкт прав і свобод тут виступає переважно як фізична особа.
За Конституцією України до цього виду прав належать: право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.
Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини із суспільством, державою, їх інституціями. ............
