ПЕРЕДМОВА Судинні захворювання головного та спинного мозку залишаються однією з актуальних проблем клінічної неврології. Це зумовлено перш за все їх поширеністю, а також високими показниками смертності. Зокрема, цереброваскулярні захворювання складають від ЗО до 50% хвороб серцево-судинної системи. На кожні 100 млн. жителів припадає біля 500 тис. інсультів і церебральних судинних кризів на рік. За даними ВООЗ, смертність від інсультів складає 12-15% загальної смертності, тобто займає ІІ-ІІІ місце після захворювань серця та злоякісних пухлин. Через рік після інсульту вмирає 50% хворих, 40% - залишаються стійкими інвалідами і лише 10% - повертаються до трудової діяльності. Тому питання профілактики та лікування судинних захворювань нервової системи мають не тільки медичне, а й велике соціальне значення. КЛАСИФІКАЦІЯ СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ Згідно з сучасною Міжнародною класифікацією хвороб Дев'ятого перегляду (1979 р.), виділяють такі основні клінічні форми порушень мозкового кровообігу: А. Початкові прояви недостатності кровопостачання
    мозку.
    1. Початкові прояви недостатності кровопостачання головного мозку.
    2. Початкові прояви недостатності кровопостачання спинного мозку. Б. Гострі порушення мозкового кровообігу.
    1. Минущі порушення мозкового кровообігу: а) транзиторні ішемічні атаки; б) гіпертонічні церебральні кризи. 2. Гостра гіпертонічна енцефалопатія. 3. Крововилив оболонковий: а) підпавутинний (субарахноїдальний); б) епі - та субдуральний. 4. Крововилив у мозок: а) паренхіматозний; б) паренхіматозно-субарахноїдальний;
    в) шлуночковий. 5. Інфаркт мозку (неемболічний): а) при патології магістральних артерій голови; б) при патології внутрішньомозкових судин; в) іншого генезу.
    6. Інфаркт мозку емболічний:
    а) кардіогенний;
    б) іншого генезу. В. Повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу: 1. Дисциркуляторна енцефалопатія; 2. Дисциркуляторна мієлопатія. Г. Наслідки раніше перенесеного мозкового інсульту. ФАКТОРИ РИЗИКУ До факторів ризику (ФР) відносять фізіологічні, поведінкові, а також фактори середовища, які збільшують ризик розвитку судинних захворювань нервової системи. Фактори ризику - це не причина хвороби, вони лише відтворюють зв'язок з етіологічним чинником розвитку захворювання. Фактори ризику розвитку порушень мозкового кровообігу підрозділяються на вірогідно доведені або провідні та можливі. До провідних ФР відносять артеріальну гіпертонію, захворювання серця (ішемічна хвороба серця, порушення ритму) , а також транзиторні ішемічні атаки (ТІА). Групу можливих ФР складають інтоксикація нікотином, зловживання алкоголем, надлишкова вага тіла, недостатня фізична активність, тобто фактори, що характеризують спосіб життя і піддаються корекції, а також фактори, що не контролюються (стать, вік, спадкова схильність), зміни деяких фізіологічних і біохімічних показників (агрегація тромбоцитів, рівень гематокриту). Як важливі ФР інсульту розглядають цукровий діабет, високий рівень фібриногену в плазмі крові. Студенти VI курсу повинні згадати: морфологічну організацію судинної системимозку. Варіанти розвитку системи сонних і основної артерії. Роль Вілізієва кола в здійсненні постійності мозкового кровообігу, редукований колатеральний кровообіг, а також особливості мозкового кровообігу і зривів авторегуляції мозкового кровообігу при гіпертонічних кризах. АВТОРЕГУЛЯЦІЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ Серед соматичних органів головний мозок особливо високочутливий до гіпоксії, найбільш уразливий при ішемії з декількох причин: по-перше, у зв'язку з високими енергетичними потребами тканини мозку; по-друге, через відсутність тканинного депо кисню: по-третє, у зв'язку з відсутністю резервних капілярів. ............