Світ кави

Науково – практична конференція

Мета конференції: Поглибити знання про дивовижний напій, відомий людству з давніх часів – каву, про її хімічний склад, харчову, біологічну цінність, цілющі властивості, його вплив на здоров’я людини, способи приготування кавових напоїв.

Конференція проводиться також з метою розробки нових оригінальних способів приготування кави і рекомендації їх до впровадження у

Методичне забезпечення:

Комп’ютерне оформлення програми конференції

Доповіді студентів

Рецепти приготування кави

Таблиці хімічного складу і калорійності страв

Діаграма «Ринок кави в Україні»

Плакати

Стенд – «Запрошуємо на каву»

Рекламна продукція кав´ярень Львова

Практичне забезпечення

Зразки кави

Кавові замінники

Тематичні столи із сервіруванням кави

Взірці обладнання для приготування кави

Посуд, прибори для приготування і подавання кави

Тістечка, торт

Кава – напій для гурманів

Чашка, наповнена запашним напоєм, от уже багато сторіч доставляє людям бадьорість і насолоду. Кава – напій дуже поширений. Мабуть, немає такої країни у світі, де б не вживалася кава. Навіть на батьківщині чаю, у Китаї, кава користується великою популярністю.

Дотепер точно не встановлено, коли і при яких обставинах була відкрита кава. Перше нагадування про каву як напій відноситься до 575 р. н.е. Всі дані говорять про те, що батьківщиною кави є Ефіопія – маловивчена і важкодоступна гірська провінція на південному заході цієї країни. Звідси і назва, що араби дали цій рослині – кахва. Культура кавового дерева почалася на території сучасного Йемену, яка називалася «Аравія щаслива», і тому Карл Лінней у своїй систематиці рослин назвав її «Коффея арабіка».

Отже, історія кави губиться в найглибшій старині й обкутана поетичними легендами.

У IV–VII сторіччях н.е. Йемен знаходився під владою Ефіопії і там почали вперше готувати напій за назвою «гешир», використовуючи зрілий, висушений м'якуш кавового плоду, розмелений разом з оболонкою.

Пізніше араби стали готувати напій із висушених, обсмажених і здрібнених насінь кавових плодів, тобто так, як це роблять сьогодні. Ними ж розроблений метод приготування напою, що одержав назву «східний» і відомого у всіх країнах світу.

З Йемену кава почала свій тріумфальний похід по усьому світі. Це і зрозуміло, адже Йемен тих часів був у самому центрі торгових шляхів з Ірану, Іраку, Сирії, Туреччини, Єгипту й інших країн Ближнього і Середнього Сходу. По цих шляхах каравани верблюдів доставляли перець, мускатний горіх, корицю, гвоздику, інші екзотичні товари і серед них каву.

У сутолоці базарних площ, у строкатій мальовничій юрбі можна було зустріти людей, що вибивали барабанний дріб на «махмас аль ка-ва» – сковорідках для обсмажування кави. У такий спосіб вони зазивали перехожих у кав'ярні.

Стурбоване «розладом розумів» – адже шаріат не дозволяє правовірним вживати збудливі напої – магометанське духовенство виступило проти «чорного африканського зілля». Законодавчий синкліт, скликаний у 1511 р., прокляв каву, а правитель Мекки Хаїр-бей закрив усі кав'ярні, спалив усі запаси кави і видав наказ про категоричну заборону всім правовірним пити цей напій. ............