1. Комплексна країнознавча характеристика Італії

Апеннінський півострів, на якому розташована Італія, вважається колискою європейської цивілізації. Давній Рим, епоха Відродження, поява торгового капіталізму у середні віки – це лише передісторія. Сучасна італійська держава утворилася пізно – лише у 1870 році.

Сьогоднішня Італія входить до "великої сімки", є членом ЄЕС та НАТО. Площа країни становить 301 тис. км2, населення – 57,9 млн. осіб (що приблизно дорівнює Великобританії або Франції). Країна є постіндустріальною та високорозвиненою (ВНП на особу дорівнює 20510 $ на рік).

Вчотирьох – ФРН, Франція, Великобританія та Італія дають більше ¾ вартості промислової продукції Європи, саме вони мають найбільш широкий набір галузей і виробництв і цим відрізняються від "малих привілейованих націй", котрі, як правило, орієнтуються на невелику кількість галузей спеціалізації, але утримують в них світове лідерство (наприклад, Швейцарія – шоколад, сир, годинники, ліки; Швеція – автомобілі, шарикопідшипники, гідротурбіни, папір, контейнери, деякі сорти прокату).

Основні риси суспільно-географічного положення Італії:

1.  приморський характер (80% кордонів – морські): близькість до найважливіших міжнародних морських шляхів Середземного моря, розташування "навпроти" Суецького каналу;

2.  вигідне "сусідське" положення (Франція, Швейцарія, Австрія, Словенія), що підсилюється наявністю тунелів під Альпами (наприклад, Сімплонський тунель довжиною 18 км був збудований ще 1900 року і тривалий час був найдовшим у світі) через які італійці навіть їздять на роботу за кордон.

2. Природні умови та ресурси

В орографії Апеннінського півострову домінують гори альпійської складчастості – Апенніни (типові висоти 1200 – 1800 м, найвища – г. Корно 2914 м), на півночі вони через Приморські Альпи з’єднуються з Італійськими Альпами, по яким і проходить державний кордон (саме на кордоні Італії та Франції розташована найвища гора Європи Монблан – 4807 м). Італія – країна з високою сейсмічністю, де наявні діючі вулкани (Везувій, Етна, Стромболі, Ліпарі та інші), а землетруси є досить звичним явищем.

Геологічна молодість території Італії пояснює її бідність корисними копалинами. Кам’яного вугілля Італія практично не має (окрім Сардинії), нафти видобуває лише 4,5 млн. тон (Сицилія), природного газу 15-20 млрд. м3 (Паданська рівнина). Отже власні потреби в енергоресурсах Італія забезпечує лише на 10%. Тому важливою для Італії подією стало введення в експлуатацію транссередземноморського підводного газопроводу, який з’єднав алжирські газопромисли з материковою Італією через Туніс і Сицилію. Підводна частина цього газопроводу має довжину 160 км.

Кращою є ситуація з рудними ресурсами, особливо з поліметалічними рудами. Італія забезпечує свої потреби у цинкові, свинці, сурмі на ⅔, а по ртуті займає 1-е місце в світі (виробництво до 800 тон на рік). В надрах Сицилії видобуваються самородна сірка та калійні солі. Поширена й різноманітна будівельна сировина – мергелі, граніт, але особливо знаменитий ніжно-білий каррарський мармур, який почали використовувати ще у Давньому Римі, а потім його прославив Мікеланджело та інші італійські скульптори.

Кліматичні розбіжності Італії пояснюють великою протяжністю з півночі на південь, а також розташуванням Апеннінських гір на шляху пануючих західних вітрів. ............