Зміст Зміст................................................................................................................ 1
Вступ............................................................................................................... 2
Розділ 1. Ситуація на Українських землях у 1629-1630 рр................... 3
Розділ 2. Поход Тараса Трясили проти Конецпольського.................... 4
Розділ 3. Перемога Тараса Трясили........................................................ 6
Розділ 4. Угода Тараса Трясили з Річчу Посполитою........................... 8
Розділ 5. Ускладнення ситуації та програш Тараса Трясило.............. 9
Висновки...................................................................................................... 11
Список використаної літератури:............................................................ 11
Вступ Наприкінці XVI століття в Україні у зв’язку з посиленням гніту польської шляхти, нападами турків і татар, активізацією антиправославного наступу католицької церкви, який завершився прийняттям Брестської унії 1596 року, відбулося зростання козацтва як великої народної сили, що почало усвідомлювати свою роль захисника і своєї землі від польських та своїх, спольщених, українських феодалів, і православної віри від католицької експансії.
У 1591—1593 роках відбулося велике селянсько-козацьке повстання на чолі з гетьманом реєстрового козацтва Криштофом Косинським, яке захитало підвалини шляхетської влади в Україні. Повсталі з осені 1591 і протягом 1592 року зайняли майже всю Київщину і частину Поділля. Польський уряд придушив це повстання завдяки тому, що серед повсталих ще не було єдності й існували суперечки серед реєстрового і нереєстрового козацтва, та завдяки підтримці частини населення й місцевої спольщеної шляхти, зокрема Костянтина Острозького, який, власне, й розбив Криштофа Косинського під містечком П’яткою на Житомирщині.
Дедалі зростаюча сваволя польського панства після поразки Криштофа Косинського викликала нове повстання у 1594—1596 роках, під час якого реєстрових козаків очолював Григорій Лобода, а нереєстрових і загони селян та дрібної шляхти — Северин Наливайко. І хоча це повстання теж закінчилося невдачею, сила козацтва продовжувала зростати.
Піднесення ролі козацтва після Хотинської війни 1621 року супроводжувалося появою нових авторитетних ватажків. В Запорозькій Січі обирається гетьман нереєстрових козаків, формуються відповідні структури. Одним із перших булаву здобув Тарас Федорович, відомий також під іменем Тараса Трясила.
Розділ 1. Ситуація на Українських землях у 1629-1630 рр. Вихідець із козацької родини з Чигирина (р. н. не від.). Під після Куруківської угоди займав посаду корсунського полковника. Навесні 1629 р. на чолі загону запорожців їде до Криму, а восени козаки знову обирають Трясила гетьманом.
Ситуація в Україні в той час була досить напруженою. Запровадження нового загальнодержавного податку зустріло рішучий опір населення. Не вщухали конфесійні конфлікти через небажання властей легалізувати православну церкву. Масове покозачення селян та міщан, незадоволення реєстрових умовами служби свідчили про назрівання нового народного повстання. З метою його відвернення уряд Речі Посполитої після підписання Альтмаркського перемир'я 1629 р. направив на Київщину значну частину коронного війська. Лише в районі Києва нараховувалося близько 8 тис. жовнірів. Уперше правлячі кола шляхетської Польщі наважилися зайняти військами територію, населену переважно козаками й незакріпаченими селянами. ............
