Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Курсова робота

з навчальної дисципліни „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”

на тему:

„Текстильна промисловість України. Основні проблеми та перспективи розвитку"

Виконав: ст. гр. УПЕ-06-2

Пузирей В.М.

Перевірив к. е. н., доцент

Приступа М. І

Хмельницький

2006

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика текстильної промисловості України

1.1 Еволюція розвитку текстильної промисловості на території України

1.2 Особливості територіальної організації підприємств текстильної промисловості

1.3 Характеристика стану лляного комплексу

2. Сучасний рівень розвитку текстильної промисловості

2.1 Текстильна промисловість України в сучасних умовах господарювання

2.2 Міжнародне співробітництво у галузях текстильної промисловості

3. Основні проблеми текстильної промисловості

4. Перспективи розвитку текстильної промисловості

4.1 Шляхи розвитку текстильної промисловості

4.2 Розвиток текстильної промисловості за рахунок використання льоносировини

4.3 Інтеграція України до світового ринку текстилю

Висновки

Література

Додатки. Провідні підприємства текстильної промисловості

На сучасному етапі розвитку промисловості України текстильна промисловість відіграє важливу роль. Це є одна з найперспективніших галузей економіки.

Виробництво текстилю на українських землях було присутнє з давніх-давен. Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. За останні роки спостерігається спад виробництва. Значні потенційні можливості використовуються недостатньо внаслідок недопоставок сировини. Вирішення потребують такі завдання, як формування та розміщування державних замовлень і державних контрактів, координування діяльності підприємств, використання нових видів сировини.

В період становлення України як країни з ринковими умовами господарювання в економіці спостерігався спад економічної діяльності й недолік інвестицій на підтримку діючих підприємств текстильної промисловості.

В роботі текстильної промисловості допускаються істотні недоліки. Міністерство легкої промисловості України, його галузеві виробничі об'єднання, керівники підприємств не забезпечують повного використання наявних потужностей. На ряді заводів, фабрик і комбінатів слабо розгорнута організаторська робота.

Рівень завантаження виробничих потужностей зростає дуже повільно. Багато підприємств працює з значно нижчою змінністю ніж передбачено нормативами. За останні роки зросли простої технологічного устаткування. Введенні в дію виробничі потужності освоюються повільно. Переоснащення промисловості ведеться низькими темпами. В той же час нова техніка в ряді випадків використовується не повністю. Проте Україна за сучасних ринкових умов розпочала новий етап розвитку промисловості, в тому числі текстильної галузі.

Не зважаючи на помітне покращення виробничих процесів (автоматизація виробництва, вдосконалення технології обробки сировини тощо), у загальному профілі текстильна промисловість України й далі важливу роль відіграє виробництва матеріалів, які експортуються поза межі держави.

Отже, вданій курсові роботі ми визначимо особливості розміщення і розвитку текстильної промисловості та її підгалузей.

Метою даної курсової роботи є оцінка текстильної промисловості України, встановлення основних проблем і їх актуальності на сьогоднішній день та визначення перспективних напрямків розвитку.

Основними завданнями курсової роботи є:

надання загальної характеристики текстильної промисловості;

аналіз сучасного стану підприємств, як працюють в даній галузі;

прогноз перспектив розвитку текстильної промисловості та формування шляхів виходу із кризового стану;

аналіз головних проблем формування ринкової інфраструктури та інтеграції у світовий ринок текстилю.

Україна повинна зберегти свою текстильну промисловість, яка характеризується значною ємністю внутрішнього ринку (40-50 мільярдів гривень щорічно), високим рівнем доданої вартості (до 50%), низькою енергоємністю (1-3% валових витрат), незначним впливом на екологію. ............