Зміст
Вступ
Розділ I. Загальна характеристика професійної самовизначеності
1.1 Основні підходи до визначення поняття "професійне самовизначення".
1.2 Поняття та зміст професійного самовизначення. Етапи професійного самовизначення людини
Розділ 2. Вплив чинників на професійне самовизначення
2.1 Взаємозв’язок основних чинників професійного самовизначення особистості
2.2 Місце мотивації у свідомому виборі професії
Висновки
Список використаної літератури
Вступ Актуальність теми дослідження. Процес становлення нового в суспільному житті, так само як і розвиток особистості, не проходить рівномірно поступально. Досягнення якісно іншого рівня породжує нове коло проблем і протиріч.
Переборення негативних тенденцій, створення на сучасному етапі реальних умов для того, щоб життя більшості членів суспільства могло бути якомога змістовнішим, корисним і цікавим, пов’язане з переходом від декларації демократичних прав до їх використання на практиці у соціальній політиці, управлінні економікою тощо.
Зміни у системі відносин власності, формування нового ставлення у сфері праці вимагає не тільки соціально-економічних і організаційно-управлінських заходів, але і постійної турботи про раціональне використання трудових ресурсів, всебічну підтримку талантів робітників, які володіють творчим мисленням, здатних швидко і продуктивно перебудовуватись у відповідності до нових вимог суспільства, а також вимагає постійної допомоги молодим людям у виборі свого життєвого призначення, в життєвому самовизначенні.
Будучи основною ланкою життєвого самовизначення, професійне самовизначення тісно пов’язане з визначенням молодими людьми свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності.
Багаторічний хід розвитку людини як суб’єкта праці досить неоднорідний. Він розпадається на якісно своєрідні вікові етапи (цикли, концентри, фази), яким властиві своєрідні зміни особистості. Ще донедавна питання про можливості зміни особистості було вивчене не достатньо. Теза про внутрішню єдність і стабільність особистості тривалий час була однією з основних постулатів теорії особистості. Вважалось, що поряд зі спадково заданими тенденціями досвід перших років життя закріплюється у вигляді жорстких особистісних властивостей, які в подальшому практично не піддаються змінам.
У професійній діяльності зміни особистості відбуваються особливо інтенсивно, оскільки вона концентрує на собі основну активність суб’єкта. Професійне самовизначення - це не тільки вибір конкретної професії, а й часто вибір всього життя. Є.О. Климов вважає, що професійне самовизначення повинно розглядатися не "в егоїстичному смислі, а в прилаштуванні до суспільства, до цивілізації, до культури" [14, с.14]. Таким чином, часто людина обирає не тільки якусь професію, а щось значно більше, тобто те, що дає ця професія для більш повного відчуття її власного життя. Основним механізмом професійного самовизначення виступає формування особистості як утворення особливого типу системних відносин усередині цілісної особистісної організації. Незважаючи на те, що виявлення типологічних шляхів розвитку є можливим, однак спостерігається значна індивідуальна своєрідність.
Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об’єктивна необхідність вивчення професійного самовизначення зумовили актуальність теми дослідження даної роботи, мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження.
Об’єктом дослідження даної роботи є професійне самовизначення.
Предметом дослідження роботи є особливості професійного самовизначення особистості, як соціального процесу.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та дослідженні особливостей професійного самовизначення.
Мета роботи передбачає розв’язання наступних завдань:
• Дати визначення і здійснити теоретичний аналіз професійного самовизначення;
• Визначити проблеми привабливості професійного середовища;
• Проаналізувати фактори, що впливають на вибір професії
Дана робота написана у парадигмі структурного функціоналізму або структурно-функціонального аналізу. ............
