ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА Р Е Ф Е Р А Т Національний технічний університет України ("КПІ" (Українська та зарубіжна культура) К И Ї В - 1 9 9 9 З М І С Т Вступ Бронзовий вік України (3000 - кінець 2 ст. до н.е.) ............................3 Глава 1. Тальянки: на перетині історичних шляхів .........................3 Глава 2. Авторитетні думки про "Золоте царство".....................4 Глава 3. Значення Трипільської культури.......... .............................7 Висновки........................................................................................8 Перелік використаних джерел ....................................................9
    ЗОЛОТИМ ЦАРСТВОМ", слідом за батьком світової історії Геродотом, називав відомий дослідник слов`янства, академік Борис Рибаков Середнє Придніпров`я, правий беріг древнього Борисфена від Росі, Тясмина, річок, добре знаних з літописів, до сивочолого Києва. Він називає славну історію цього трикутника - півторатисячнорічною. Насправді ж наші предки жили на цій землі, відколи і світу... Володимир Дрозд Спроби встановити етнічну належність трипільців робилися неодноразово, проте досі немає твердо усталених поглядів на цю проблему. Микола СУСЛОПАРОВ, етнолінгвіст
    Вступ.
    Бронзовий вік України (3.000 - кінець 2 ст. до н.е.).
    
    
    У цю епоху найбільше відома трипільська культура. Датується вона 4.000 - 2. 000 років до н.е. Жителі трипільської культури населяли Подніпров'я, Правобережну Україну і Подністров'я. Ця культура належала до найбільш розвиненої групи племен того часу. Ці племена були знайомі з обробкою заліза, міді, уміли виготовляти знаряддя праці, зброю, прикраси. Вони будували наземні прямокутні житла з дерев'яним каркасом і глиняною обмазкою. Ця культура відома своєю гарною керамікою з орнаментом у виді спіралей, ліній та інших прикрас.
    Пам'ятники трипільської культури відомі в селах Лука-Врублевська та Ленковці на Дністрі, у могильнику на Красному хуторі біля Києва (с.Тальянки).
    
    
    Глава 1. Тальянки: на перетині історичних шляхів
    
    
    Складна історія не дає про себе забути ні на мить. Трипільська культура, з її величчю і пишнотою, високим гуманізмом і образом того "відкритого суспільства", про яке тільки говорять сучасні політики, дає можливість нам поглянути в минуле у спробі розпізнати наше майбутнє.
    Дослідниця трипільської культури Докія Гуменна у своїй роботі "Минуле пливе у прийдешнє" згадує про місця найбільшого розквіту Трипілля так:
    "Поселення, досліджуване в районі села Майданецького, розкинулося на площі у три квадратових кілометри (270 гектарів). Воно мало чітке планування. Житла розміщалися по 12-15-х еліпсах.
    ...Тепер про самі житла. Від них нині залишилися шари перепаленої глини, бо поселення загинуло від пожежі. Вони являли собою глинобитні будівлі з вертикальним розвитком у два-три поверхи...Було виявлено близько двох тисяч жител, визначені точні розміри кожного з них. Все давало підстави вважати, що населення протоміста становило понад 15 тисяч осіб.
    ...пишна Володимирівка видається бідним присілком гіганта-протоміста Майданецького.
    Слідом за Майданецьким виявлено було з літака ще один такий гігант - Доброводи. Розташований на 250-х гектарах.
    За ним ще один: Таллянку. ............