Вступ
Циклічні коливання в економіці були відомі давно, але до початку XIX ст. вони мали здебільшого сезонний характер, що було зумовлено переважанням сільського господарства і особливостями сільськогосподарського виробництва, відсутністю сформованого суспільного характеру виробництва у кожній окремій навіть розвинутій країні та іншими факторами. А починаючи з 1825 p., циклічні коливання в економіці стали відбуватися постійно, через певний інтервал. Лише в XX ст. у розвинутих країнах заходу мали місце 12 циклічних криз.
З часу першої такої кризи в економічній теорії виникло близько 200 концепцій причин її появи та суті. Але ця проблема залишається нерозв'язаною і сьогодні, хоч стає все більш актуальною, оскільки економічна криза вперше аа декілька останніх десятиріч вразила і народне господарство України. Звідси випливає основна мета теми – розкрити причини і типи циклічних коливань в економіці, суть і структуру самого циклу, а також з'ясувати основні фактори що визначають темпи економічного зростання. В ідеальній економіці реальний ВВП зростав би швидкими, сталими темпами. Рівень цін залишався б незмінним або ж зростав досить повільно. В результаті незначними були б інфляція та безробіття. Проте досвід наочно свідчить про те, що економічні умови ніколи не залишаються сталими. Економічне піднесення прокладає шлях до спаду. У роки спаду ВВП, зайнятість та реальні доходи населення падають, прибутки зменшуються, люди втрачають роботу. Невдовзі знову починається пожвавлення, яке може бути настільки сильним, що породить новий бум. Цей етап характеризується достатньою кількістю робочих місць та підвищенням життєвого рівня. Але за піднесенням настає новий спад економіки.
Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.
Звідси випливає і основна мета теми курсової роботи – розкрити причини і типи циклічних коливань в економіці, суть і структуру самого циклу, а також з'ясувати основні фактори, що визначають темпи економічного зростання.
При написанні цієї курсової роботи мною була використана економічна література вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні і статистичні видання.
1. Поняття про економічний цикл та його фази
Економічний цикл (цикл ділової активності) – це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Взагалі, термін економічний цикл означає слідуючі один за
одним підйоми і спади рівнів економічної активності протягом
декількох років. Окремі економічні цикли істотно відрізняються
один від одного по тривалості й інтенсивності. Проте усі вони
мають ті самі фази, що по-різному іменуються різними дослідниками.
Коротко охарактеризуємо кожну із фаз економічного циклу.
Ознаки економічної кризи:
— перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту на них;
— значне скорочення обсягів виробництва;
— падіння цін;
— дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;
— біржовий крах і банкрутство підприємців;
— зростання безробіття;
— зниження рівня заробітної плати;
— спад рівня прибутку;
— масове знищення товарів, устаткування тощо;
— дезорганізація кредитної системи.
Депресія:
— застій виробництва;
— низький рівень цін;
— незначний обсяг торгівлі;
— невисока ставка позичкового відсотка;
— ліквідація товарного надлишку.
Пожвавлення:
— розширення обсягів виробництва до маштабів докризового рівня;
— зростання цін;
— підвищення прибутку;
— зростання зайнятості;
— пожвавлення торгівлі;
— посилення оптимістичних очікувань (сподівань).
Піднесення:
— перевищення максимального обсягу виробництва до-кризового рівня;
— швидке зростання зайнятості;
— підвищення заробітної плати й інших видів доходів;
— кредитна експансія;
— штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;
— розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.
Визначальною фазою економічного (промислового) циклу є криза. Кризою завершується один цикл і починається новий. ............
