Зміст
Вступ
1. Творча діяльність П. Мирного, чи твори в які закладена тема «Лиха давнього й сьогочасного»
1.1 Тема кріпацтва в українській літературі активно розроблялась письменниками ще довго після офіційного його скасування
1.2 «Голодна воля»
1.3 «Правдиве слово хлібороба до своїх земляків» – брошура Волховського, «воля» 1961 року – це нове ярмо для трудящої людини
1.4 «За водою» та оповідання «Злодій», в основі цих повістей, також лежить тема «лиха давнього й сьогочасного»
1.5 Антикріпосницька тема оповідань-образків Панаса Мирного під назвою «Як ведеться, так і живеться»
1.6 Іван Франко в «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р., дав оцінку першим двом образкам, «День на пастівнику» і «Батьки»
1.7 Оповідання «Татарин, братик, татарин!»
2. Жанрово-стильові особливості повісті П. Мирного «Лихо давне й сьогочасне»
Висновок
Література
Вступ
Відомо, що письменники революційно-демократичного напряму в дореформений період виступали ідеологами і виразниками інтересів усього покріпаченого селянства, яке становило переважну частину трудящого населення. Після реформи 1861 року докорінно змінилася соціальна структура українського села. Посилено йшов процес класового розшарування. Царська Росія перетворювалася на буржуазну монархію. Зрозуміла річ, розкололася на ворожі один одному табори і колишня селянська громада, яку так ідеалізували письменники ліберального спрямування, покладаючи на неї всі надії в справі поліпшення життя села.
Заможніша частина села і раніше близько стояла до поміщика, вислужувалась перед ним, одержувала певні привілеї і могла придбати землю, увійшовши в спілку з представниками експлуататорських класів. Представники сільської верхівки швидко почали багатіти, разом з поміщиком експлуатуючи бідноту. Розвиток капіталізму в сільському господарстві призводив до ще більшого класового розмежування, до загострення соціальної боротьби, до все більшого збагачення незначної купки представників пануючих класів і до страхітливого зубожіння сільської бідноти. Тепер уже село, крім поміщика-земле-власника, мало й куркульню, лихварів-орендаторів і гендлярів, сільських чиновників-п'явок, збирачів податків, старост, – і всі вони живилися працею народу. Так Панас Мирний викриває і «давнє лихо» – кріпосництво, – і «сьогочасне лихо» – капіталізм – в українському» селі, які однаково прирікають трудяще селянство на безправність і злидні. В цьому велика сила художнього узагальнення, типізація явищ живої дійсності, пафос викриття антинародності будь-якої експлуататорської системи.
1. Творча діяльність П. Мирного, чи твори в які закладена тема «Лиха давнього й сьогочасного»
1.1 Тема кріпацтва в українській літературі активно розроблялась письменниками ще довго після офіційного його скасування
Прапор революційної боротьби проти кріпосництва ще в 40‑х роках високо підніс Шевченко і несхибно його тримав до самої смерті. Антикріпосницькі традиції його творчості продовжували і розвивали Марко Вовчок, Не-чуй-Левицький, Панас Мирний, Глібов. Українська література в пореформений період вела непримиренну боротьбу проти залишків кріпосницького права. І це природно. Адже залишки кріпосництва в цей час були настільки сильними і відчутними, що серйозно гальмували економічний і духовний розвиток усього суспільства. ............