Творчий підхід до вивчення математики
зміст
1. Формування творчої особистості учня в процесі навчання математики
1.1. Властивості творчої особистості
1.2. Методика формування творчої особистості при вивченні математики
2. Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики
3. Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках математики
4. Незвичайні творчі вправи до уроків математики
1. Формування творчої особистості учня в процесі навчання математики
1.1 Властивості творчої особистості
Проблема творчості в наші дні стала настільки актуальною, що вона по праву вважається проблемою століття.
Школа покликана якомога раніше виявити якості творчої особистості в учнів, і розвивати їх у всіх школярів, зважаючи, звичайно, на те, що діти народжуються з різними задатками творчості. Водночас більшою мірою потрібно дбати про розвиток творчої особистості у здібних та обдарованих учнів.
Для того, щоб формувати творчу особистість у процесі навчання математики були виділені такі основні властивості творчої особистості:
ü сміливість думки, схильність до ризику;
ü фантазія;
ü уявлення і уява;
ü проблемне бачення;
ü вміння долити інерцію мислення;
ü здатність виявляти суперечності;
ü вміння переносити навчальні досягнення і досвід у нові ситуації;
ü незалежність;
ü альтернативність;
ü гнучкість мислення;
ü здатність до самоуправління.
Творча особистість, на думку В.Андрєєва, - це такий тип особистості, для якого характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, що проявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей, які дозволяють їй досягти прогресивних, соціально та особисто значущих результатів у одній або кількох видах діяльності.
Творчі здібності особистості - це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.
В.Крутецький виділяє такі компоненти математичних здібностей:
1)здібність до формалізації математичного матеріалу, до відділення форми від змісту, абстрагування від конкретних кількісних відношень і просторових форм та оперування формальними структурами відношень і зв'язків;
2)здібність узагальнювати математичний матеріал, вичленувати головне, відволікатися від неістотного, бачити загальне у зовні різному;
3)здібність до оперування числовою і знаковою символікою;
4)здібність до «послідовного, правильно розчленованого логічного міркування» (А.Колмогоров. О професеии математика, изд. 3, изд-во МГУ, 1959, с. 10), пов'язаного з потребою в доведеннях, обґрунтуванні, висновках;
5)здібність скорочувати процес міркувань, мислити згорнутими структурами;
6)здібність до зворотності процесу мислення (переходу з прямого на обернений хід думки);
7)гнучкість мислення, здібність до переключення від однієї операції до другої, звільнення від впливу шаблонів і трафаретів, що сковує. Ця особливість мислення важлива у творчій роботі математика;
8)математична пам'ять. Можна припустити, що її характерні особливості також випливають з особливостей математичної науки, що це пам'ять на узагальнення, формалізовані структури, логічні схеми;
9)здібність до просторових уявлень і уяви, яка прямим чином пов'язана з наявністю такої галузі математики, як геометрія (особливо геометрія у просторі).
Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. ............