План Вступ 1. Дитинство та юність Кристофа Глюка         2. Італійський період життя і творчості Глюка 3. Період французьких комічних опер у творчості композитора       4. Нові обрії у музиці зрілого Кристофа Глюка       5. Оперна реформа розпочата Глюком 6. Реакція на нові реформаторські тенденції в опері Глюка Список використаної літератури
Вступ КРИСТОФ ВІЛЛІБАЛЬД ГЛЮК /1714-1787/

"Перш ніж приступити до роботи, я намагаюся забути, що я музикант", - так говорив композитор Кристоф Віллібальд Глюк, і ці слова якнайкраще характеризують його реформаторський підхід до створення опер. Глюк "вирвав" оперу з-під влади придворної естетики. Він додав їй велич ідей, психологічну правдивість, глибину й силу страстей.

До кінця XVIII століття у Відні зложилося дивне духовне співтовариство музикантів, що одержало згодом назву "віденської класичної школи". До неї зазвичай зараховують трьох великих майстрів: Гайдна, Моцарта і Бетховена.

Глюка, що взагалі відносився до іншого покоління: він був на 42 роки старше за Моцарта й на 56 — за Бетховена, по стилю й спрямованості його творчості можна також прилучити до цієї групи. Класицизм віденських композиторів не мав нічого загального із чинним придворним мистецтвом. Це був класицизм, перейнятий вільнодумством, самоіронією й духом терпимості. Чи не головні властивості цієї музики — бадьорість і веселість, засновані на вірі в кінцеве торжество добра. Бог нікуди не йде із цієї музики, але центром її стає людина.

1. Дитинство та юність Кристофа Глюка

Кристоф Віллібальд Глюк народився 2 липня 1714 року в Ерасбахе, що знаходиться на австрійській землі Фальц. У раннбому дитинстві він часто переїжджав з одного місця на інше залежно від того, у якому із дворянських угідь служив його батько-лісничий. З 1717 року він жив у Чехії. Зачатки музичних знань він одержав у єзуїтській колегії в Комотау. Після її закінчення в 1731 році Глюк став вивчати філософію в Празькому університеті й учитися музиці в Богуслава Матея Чорногорського. Часом заради заробітку Глюк змушений був мандрувати по околишніх селах, виконуючи на віолончелі різні фантазії на народні теми.

У Празі Глюк співав у церковному хорі, під керівництвом видатного композитора і органіста Богуслава Чорногорського (1684-1742), прозваного "чеським Бахом". Чорногорський і став першим справжнім учителем Глюка, який дав йому основи гармонії й контрапункту.

На жаль, Глюк, який жив у Чехії до двадцяти двох років, не одержав у себе на батьківщині такої ж міцної професійної освіти, як його колеги в країнах Центральної Європи.

Недостатність шкільного навчання компенсувалася тією силою й волею думки, що дозволила Глюку звертатися до нового й актуального, того, що лежало за межами узаконених норм.

В 1735 році Глюк стає домашнім музикантом у палаці князів Лобковиць у Відні. Перше перебування Глюка у Відні виявилося нетривалим: на одному з вечорів у салоні князів Лобковиць із молодим музикантом познайомився італійський аристократ і меценат А.М. Мельці. Зачарований мистецтвом Глюка, він запросив його у свою домашню капелу в Мілані.

2. Італійський період життя і творчості Глюка

В 1737 році Глюк вступив у свою нову посаду в будинку Мельці. За чотири роки, прожиті в Італії, він зблизився з найбільшим міланським композитором і органістом Джованні Баттиста Саммартіні, ставши його учнем, а пізніше — близьким другом. ............