Угорщина
Територія та географічне положення. Угорщина — унітарна держава, що складається з 19 областей (медьє). Розташована в Центральній Європі. Вона межує із сімома європейськими країнами: Словаччиною (1), Україною (2), Румунією (3), Сербією (4), Хорватією (5), Словенією (6) та Австрією (7). Загальна довжина кордону — 2171 км, ці її довші загальні кордони зі Словаччиною (677 км), найменші — зі Словенією (102 км) та Україною (103 км).
Країна не має виходу до моря, проте її географічне положення є дуже вигідним. Через територію Угорщини проходять вантажопотоки І Росії та України в Західну Європу, а також із країн Балтії та Польщі н Південну Європу.
Природа. Більша частина території Угорщини розташована на Центрально-Дунайській низовині. Це зона зниження, що оточена півкільцем гір. На заході, із боку Австрії, розташовані Альпи, на півночі, на Кордоні зі Словаччиною, — Карпати. На окраїнах Карпат розташоване пасмо вулканічних масивів із найвищою точкою Угорщини — горою Кекеш (1014 м). Частина Центрально-Дунайської низовини, на і хід від Дунаю, має назву Альфельд. Вона займає близько половини території і,є однією з головних житниць країни.
Клімат в Угорщині помірний, континентальний. Літо тут тепле, температура липня +20...+23 °С. Зима нетривала й порівняно тепла, середня температура січня -2...-4 °С. Для країни також характерні теплі весна й осінь. Опади розподіляються нерівномірно. У центральній частині Альфельда їхня кількість не перевищує 500 мм на рік, І и,і південному заході й у горах досягає максимуму — 900 мм. Пушта розташована між Дунаєм і Тисою й виглядає надзвичайно рівною. Тривалий час основним заняттям жителів пушти було скотарство. Але коли в пушту прийшла вода Тиси, степ перетворилася на житницю країни: тут стали дозрівати соковиті фрукти, почали колоситися пшениця й наливатися виноград. Спосіб життя місцевих жителів змінився, однак своєрідність побуту залишається їхньою візитною карткою.
У країні протікає головна річка Центральної Європи — Дунай і його найбільша притока — Тиса. Обидві річки судноплавні й дають можливість виходу до інших дев'яти придунайських країн і Чорного моря.
В Угорщині розташоване найбільше озеро Центральної Європи — Балатон. Площа його поверхні складає близько 600 км2, довжина -4 78 км, ширина — 15 км. В озері водиться багато риби: лящ, щука, короп, сом і «фогаш» (судак), якого особливо полюбляють угорці. Частина озера Балатон є заповідником, де охороняються численні птахи й інші представники тваринного світу.
Із корисних копалин Угорщина має значні запаси бокситів і сиро вини для виробництва будівельних матеріалів. Є вугілля, природний газ і марганцеві руди.
Історичний розвиток. Історія країни та її народу є досить вигадливою. Тисячу років тому племена напівкочовиків-скотарів, рибалок і мисливців жили між Уралом і річкою Волгою. Потім вони рушили І на південь і, коли досягли степових районів, змішалися з болгарсько-тюркським народом, перейнявши їх більш високу кочову культуру. Приблизно в 680 р. угорці (або мадяри, як називають себе жителі країни) розташувалися в межиріччі Дону та Дніпра й протягом 150 років, перебували в складі Хозарського каганату. Потім сім угорських племен були витиснуті печенігами на захід, де об'єдналися з трьома хозарськими племенами. Із цих часів за угорцями закріпилася назва «оногур», що означає «десять племен». ............
