Контрольна робота
на тему: Українська преса на західноукраїнських землях по Першій світовій війні
По першій світовій війні українська преса на західноукраїнських землях виступає речником національних інтересів у боротьбі з польським змаганням до опанування цих земель. Одночасно з тим стоїть вона на ґрунті об'єднання всіх українських земель і національно-культурного всеукраїнства, що вилилося і оформилося в акті 22 січня 1919 р.
У житті української преси ця доба визначається в першу чергу припиненням старшого щоденного органу, яким було „Діло", що сталося по відступі зі Львова українських військ і влади 29.IX. 1918 р. Цього ж дня до редакції з'явилися польські військові жандарми з писемним припорученням генерала Розвадовського: газету закрити, редакторів придержати до дальшого зарядження, друкарські черенки забрати в користь польських військ, а машини здемонтувати.
Щойно в 1920 р. замість „Діла" починає виходити „Українська Думка", а 1921 р. за редакцією М. Струтинського — „Український Вістник". Року 1922 виходить „Громадський Вістник". Виходить він за редакцією О. Кузьми до 31.VIII. 1922, а з 1.ІХ. 1922 відновлюється „Діло".
„З теперішнім відновленням, — писала редакція, — вступає „Діло" в 40-й рік свого існування, вступає з гордістю на свою минулу працю"... Та не довго довелося протриматися. Всього два місяці. З кінцем жовтня 1922 р., незважаючи на тяжкий стан здоров'я головного редактора Ф. Федорціва, який мав гострий катар легенів, було його заарештовано. За ним пішли до арештів та в'язниць його заступники і ближчі співробітники: М. Струтинський, М. Голубець, Р. Голіян та інші. А З.ХІ. 1922 р. „Діло" закрито. З 2.1. 1923 р. його знову заступив „Громадський Вістник", який виходив до З.ІХ. 1923 р., коли відновлено знову „Діло".
На цю ж добу припадає вихід таких органів як газета „Вперед", що виходила тричі на тиждень як третій річник соціал-демократичного напрямку, перше число якого за редакцією проф. Буняка появилося у Львові ще 27.ХІ. 1918 р.; щоденник „Добра Новина" як орган теж української соціал-демократичної партії, що виходила в мовах українській і польській; тижневик громадського життя „Будуччина" і врешті побратим „Діла", що 1918 р. вступив в 32-й рік свого життя, а саме — „Свобода", яка виходила за редакцією М. Струтинського.
З переходом української влади до Станіславова, перейшла туди і „Свобода" як тижневий орган Народного Комітету. Тоді ж у Станіславові почав виходити „Народ", як щоденник Української радикальної партії, при участі М. Шаповала, М. Євшана, В. Пачовського і за редакцією М. Балицького. Другим щоденником була тут „Республіка" за редакцією І. Кревецького. Тут же виходили ще щоденник „Нове Життя", тижневик „Воля" та „Станиславівський Вістник".
З провінціальної преси цього часу можна згадати в першу чергу „Золочівське Слово", що визначалося широко поставленою, як на той час, інформацією. Виходило двічі на тиждень з листопада 1918 р., передавши на початку 1919 р. редакцію до рук М. Голубця. У Бережанах виходить тижневий „Бережанський Вістник", як орган повітової Національної Ради, за редакцією М. Західного; у Чорткові — селянський часопис під назвою „Наша Земля"; у Коломиї — „Покутський Вістник", що появлявся двічі-тричі на тиждень, та „Січовий Клич" — тижневик Українського Січового Союзу, у Перемишлі — тижневик українського робітництва під назвою „Українська Робітнича Газета" та „Український Голос", що протримався до пізніших часів; у Тернополі політично-економічний щоденник „Українські Вісті" за редакцією Ф. ............
