«Українське державоутворення»

Найдавніше життя на українських землях

Землю, де живе тепер український народ люди населяють з давніх-давен — багато тисяч років. Найдавніші люди жили збиранням диких рослин, плодів, ягід, грибів, звіроловством, рибальством. Оселилися головно в природних печерах та схованках.

Поступово осягнули виробництво знарядь праці. То були найпростіші ножі, зубила, скребла, виготовлені з кісток, дерева, каменю. Навчившись підтримувати і розводити вогонь, почали готувати гарячі страви, обігріватися, захищатися від хижих звірів.

Поступово перейшовши від збирання плодів і звіроловства до вирощування зернових культур та розведення худоби, люди навчилися зводити житло: напівземлянки, а згодом уже й наземні хати. Основним матеріалом для них правило дерево, якого було вдосталь.

Одомашнення диких тварин, таких, як корова, собака, кінь, зробили людину менш залежною від природи.

Давні люди з'єднувалися у племена,. Племена, що мали окремі території, відзначалися одне від одного звичаями, віруванням. Кожне плем'я мало свої особливості, і чим далі, то помітніші.

Племена складалися з родів. Рід - це велика родина, що жила на окремому дворищі; у відокремленій оселі. Рід мав спільне майно, вів своє господарство. Керували родами старійшини. В час військових дій, боротьби з нападниками рід виступав як окремий військовий загін, у складі племенного війська або у спілці з іншими родами.

Рід мав свої традиції: шанували пам'ять предків, обожнювали ліси, гаї, річки, окремі дерева, приносили їм,дарунки і жертви. Найголовнішими подіями в житті роду були народження дітей, весілля, прощання з покійниками. Особливо шанували покровителів роду — родові божества: Рід, Рожаниця Домовик та ін.

Безпосередні предки українців — давні слов'яни. До них належать також білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки та інші народи Європи.

Мова сучасних слов'янських народів вказує, що вони пішли з одного корення. Найвидатніші слова цих народів схожі. Скажімо, такі, як мати, брат, сестра, око, рука, перші числа — один, два, три тощо.

До слов'ян на нинішніх українських землях жили, змінюючи один одного, інші народи.

Так, давні греки завели свої колонії в Криму та узбережжі Чорного моря. Ті колонії існували окремими містами-республіками, які вели жвавий торг із місцевими народами. Культура і побут, організація війська і торгівля греків мала значний вплив на північних сусідів, зокрема і на наших предків.

Подальші переселення народів, рухи племен, війни призвели до того, що грецькі колонії зникли.

Сильний народ, відомий під ім'ям скіфів, запанував у степовій зоні України. Звідки з'явилися скіфи — невідомо. Скіфська держава (Скіфія) займала чималий простір. Скіфи поділялися па скіфів-землеробів, скіфів-скотарів і царських скі фів.

Скіфи — народ войовничий, проте вони досягли помітних успіхів у землеробстві, скотарстві та ремеслах. Весь час вели війни з сусідніми народами і державами. Врешті-решт, інші кочові племена — сармати, що прийшли з глибин Азії, потіснили скіфів.

Скіфи витворили оригінальну культуру, в якій поєднувалися власні досягнення з грецькими впливами. Під час розкопок скіфських курганів-могил, у яких ховали царів, винайдено велику кількість ужиткових предметів, прикрас, зорої тощо.

Якщо комусь доводилося бувати в Музеї історичних коштовностей у Києві, то увагу не могла не привернути скіфська золота шийна прикраса — пектораль. ............