Улас Самчук. Жизнь и творчество ВСТУП
    Історія української літератури двадцятого століття майже не досліджена.. Окрім того, що українська література розвивалася на території України, багато письменників творили і за межами батьківщини.
    Імена цих патріотів повертаються на рідну землю, а співвітчизники дізнаються про них лише зараз. Уласа Самчука називали літописцем свого часу і свого народу. Він з юнацьких літ був відірваний від материнського лона, опинившись поза межами рідного краю. На чужих землях письменник набагато глибше і болючіше відчував і переживав трагедії братів і сестер з України.
    Улас Самчук - це видатна постать у нашій літературі, збагнути її можна лише тоді, коли видати його багатотомник. Ми можемо ознайомитися з мізером, який залишив по собі письменник: журнал "Дзвін" з оповідання Уласа Самчука "Віднайдений рай", у тому ж 1991 році повість "Марія", видрукована "Українським письменником" у 1991 році, журналом "Дніпро" у 1991 році, опубліковано другий том епопеї "Волинь". Окремим виданням у видавництві "Дніпро" в 1993 році вийшла трилогія "Волинь", а журнал "Дзвін опублікував спогади письменника "На білому коні" /№1-3, 1993р./. той же таки "Дзвін" через рік продарував нам ще одні спогади Уласа Самчука "На коні вороному" /№6-8, 1994р./, а у 1995 році - "Записки на бігу" /№4-7/. У 1994 році "Український письменник" видав роман Уласа Самчука "Чого не гоїть огонь". Звичайно, є ще фонд залу україніки у Центральної Національної Бібліотеки ім.В.Вернадського,але нажаль, і в ній немає повного зібрання творів Уласа Самчука. Доля Уласа Самчука типова для українського письмменника-еміґранта. Талант Самчука, багаторічна праця на літературному полі, більш ніж десяток видрукованих творів за кордоном і невідомість в Україні.
    Улас Олексійович Самчук народився у селі Дермань, у Волинській області. Його батьки були селянами. Тяжко та виснажливо працювали біля землі та славного господарства. Вони передавали своїм дітям любов до життя і праці. Бажання вирватися з соціально обмеженого, окупованого суспільства привело молодого жовняра (вояку) польського війська до дезертирства у Німеччину. Це сталося у 1927 році. Почалися скитання молодого хлопця з Волині по закордонних землях. Куди б не закинула доля Уласа, головною темою його творчості була рідна земля та брати й сестри з України. Усе свідоме життя письменник ставив перед собою завдання бути літописцем українського народу, того часу, який сам бачив, переживав.
    Публіцистика Уласа Самчука - це спогади, статті, фейлетони, нариси, подорожні нотатки. А Власенко-Бойцун називав такі періоди публіцистичної діяльності автора "Волині": воєнний 1938-1944 - репортерська, редакційна діяльність - і повоєнний, який ділиться на два часові відтінки: 1945-1948 - ідеологічно-програмова публіцистика МУРівського періоду: осінь 1948 - до кінця життя - публіцистика "канадського" періоду1.
    З 1938 року Улас Самчук почав працювати як публіцист. Завдяки йому, світ дізнався про героїчну боротьбу українців Закарпаття за незалежну українську державу.
    У 1939 році, після розгрому Карпатської Січі молодий публіцист повертається до Праги. Звідти він у 1940 році переїжджає до Кракова і з похідними групами ОУН у липні 1941 року - на Україну. По приїзді до Рівного, Улас Самчук став редактором газети "Волинь". ............