МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ Налісний Олег Миколайович
УДК616.322/.322-022-089:615.212-053.2/.5
Варіанти аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей
14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Снісарь Володимир Іванович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та
медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Мальцева Людмила Олексіївна,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії;
доктор медичних наук, професор Хижняк Анатолій Антонович,
Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології.
Захист відбудеться « 19 » вересня 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, Жовтнева пл.., 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9.
Автореферат розісланий « 17 » серпня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Ю.Ю. Кобеляцький
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В педіатричній оториноларингології адено-, тонзилотомії є найбільш поширеними оперативними втручаннями (Mesolella M. et al., 2004; Kierzek A., 2005; Weil-Olivier C. et al., 2006). За характеристикою ці операції достатньо травматичні та супроводжуються помірною крововтратою, больовим синдромом й психоемоційним напруженням хворого (Meyer J.E. et al., 2004). З іншого боку, їх можна віднести до амбулаторної хірургії: операції відносно короткочасні та наявний помірний об'єм, а за сприятливих умов виконуються в положенні пацієнта сидячи у хірургічному кріслі (McNiece W.L., Dierdorf S.F., 2004; Scott A., 2006; Emerick K.S., Cunningham M.J., 2006). Для цього дитина мусить виконувати прості команди лікаря, мають зберігатися ковтальний та глотковий захисні рефлекси, адекватне самостійне дихання, а ризик аспірації чи збудження не повинен бути вагомим. Свідомість пацієнта необхідно змінити таким чином, щоб забезпечити адекватну інтраопераційну седацію та амнезію (Asenjo J.F., Brecht K.M., 2005; Francis A. et al., 2006; Garrido M.J. et al., 2007). Проблема знеболювання обговорюваних операцій дотепер не вирішена повною мірою, та актуальність зростає з кожним роком (Bent J.P. et al., 2004; Arai Y.C., et al., 2005; Baker K., 2006). Найбільш технічно простою залишається місцева анестезія, однак її головні недоліки – психічна травма дитини та недостатня аналгезія. Тому значний інтерес викликає можливість поєднання попереднього методу з аналгезією та седацією відповідними дозуваннями засобів, що зазвичай використовуються для наркозу (Uguralp S. et al., 2002; Coulthard P., et al., 2006). У фаховій літературі зустрічаються одиничні повідомлення, які присвячені цьому питанню. ............