Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття і види забезпечення зобов’язань

1.1 Види забезпечення виконання зобов`язань

1.2 Класифікація і форма правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань

Розділ 2. Характеристика видів забезпечення зобов’язань

2.1 Зобов’язально-правові способи забезпечення зобов’язань

2.1.1 Історичні передумови виникнення, поняття, предмет та стягнення неустойки

2.1.2 Поняття, відповідальність та припинення договору поруки

2.1.3 Поняття, обов`язки і припинення гарантії

2.1.4 Визначення завдатку як зобов`язально-правового способу забезпечення виконання зобов`язань

2.2 Речово-правові способи забезпечення виконання зобов`язань

2.2.1 Загальний огляд і види застави

2.2.2 Право притримання як речово-правовий спосіб

Розділ 3. Порядок оформлення способів забезпечення зобов’язань

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Зараз в умовах низького рівня договірної дисципліни, ненадійності контрагентів все більший розвиток повинні отримувати різні способи забезпечення виконання зобов'язань.

У цивільному праві під способом забезпечення виконання зобов'язань розуміються передбачені законодавством або договором спеціальні заходи майнового характеру, стимулюючі належне виконання зобов'язань боржниками шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредиторів. Зобов`язання з моменту його виникнення має основною метою виконання. Під виконанням слід розуміти досягнення такого корисного результату, що його сторони хотіли досягнути, вступаючи у нього. Згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Курсова робота присвячена дослідженню формування, цивільно-правової характеристики, поняття та функцій видів забезпечення виконання зобов'язань. У ній проаналізовано стан цивілістичних наукових та практичних джерел, в яких було в тій чи іншій мірі досліджено способи забезпечення виконання зобов'язань.

Фундаментальні дослідження способів забезпечення виконання зобов’язань проводилися у різний час багатьма ученими, серед яких слід виділити М.М. Агаркова, Ч.Н. Азімова, Т.В. Боднар, О.І. Гелевого, Б.М. Гонгало, А.Г. Діденка, М.М. Дякович, Л.В. Ємельянову, О.С. Йоффе, Р.А. Камалітдінову, В.С. Констянтинова, А.В. Латинцева, В.В.Луця, Д.І. Мейєра, Л.О. Новосьолову, К.П. Победоносцева, О.П.Печеного, І.Й. Пучковську, С.В. Сарбаша, М.М. Сібільова, Є.О. Суханова, Г.Ф. Шершеневича, Є.О.Харитонова, Р.Б. Шишку, Т.С. Шкрум та інших.

Актуальність даної теми полягає в тому , що відносини, які регулюють способи забезпечення виконання зобов`язань, розвивалися ще з того моменту, коли зароджувалося лише саме поняття «держава». А це означає, що в певному середовищі види зобов`язань відігравали величезну роль в житті кожної особи впродовж століть, бо майнові відносини між боржником і кредитором зародились ще в Стародавньому Римі. Розвиваючись з роками, види набувають все більше можливостей, для повного задоволення вимог кредитора і боржника. Ці види розвивались поступово, ніби доповнюючи і відкриваючи один одного.

Практичне застосування видів забезпечення виконання зобов’язань загострилось тим, що потреба інтеграції України в СОТ зумовлює необхідність пристати на єдину, а саме цивілістичну концепцію регулювання ринкових відносин. ............