Реферат

з митної справи

"Використання методів непрямої оцінки товарів при визначенні митної вартості"

Київ 2009

У тих випадках, коли ціна товару в контракті між взаємопов'язаними партнерами не відповідає його реальній вартості у строгій послідовності мають використовуватись інші методи непрямої оцінки:

а) за ціною угоди з ідентичними товарами;

б) за ціною угоди з подібними товарами;

в) віднімання вартості;

г) додавання вартості;

д) резервний метод.

За основу визначення митної вартості з використанням другого методу приймається ціна угоди з ідентичними товарами. Під ідентичними розуміються товари, однакові з товарами, що підлягають оцінці, у тому числі й за такими параметрами:

• фізичні характеристики;

• якість та репутація на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам даних параметрів. Незначними розходженнями вважаються: розмір, етикетки, колір (якщо він не є істотним фактором, який формує ціну).

Товари, вироблені різними суб'єктами, можуть вважатися ідентичними тільки у тому разі, якщо у декларанта та митних органів немає відомостей про ідентичні оцінювані товари. Ціна Угоди з ідентичними товарами приймається за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари:

продані (відчужені) для ввезення на територію України;

ввезені одночасно або не раніше, ніж за 90 діб до ввезення оцінюваних товарів;

ввезені на тих самих комерційних умовах і приблизно в тій самій кількості, що й оцінювані товари.

У разі, коли ідентичні товари ввозились в іншій кількості чи на інших комерційних умовах, декларант повинен зробити відповідне коригування їхніх цін з врахуванням цих відмінностей та документально підтвердити митному органові обґрунтування ціни. Якщо при використанні цього методу виявляється більше однієї ціни Угоди з ідентичних товарів, то для визначення митної вартості товарів, що імпортуються, використовується найменша з них.

Якщо вартість товару не можна визначити за другим методом, то варто переходити до іншої альтернативної бази оцінки - ціни угоди з подібними товарами, тобто використовувати метод - оцінки за ціною угоди з подібними товарами.

Згідно з даним методом, за основу для визначення митної вартості приймається ціна Угоди з товарів, однорідних з товарами, що імпортуються. Під подібними розуміються товари, які мають подібні характеристики і складаються із подібних компонентів, що дає змогу їм виконувати ті самі функції, що й оцінювані товари, та бути комерційно взаємозамінними.

Визначаючи подібність товарів, обов'язково необхідно враховувати такі параметри, як:

• якість, наявність товарного знака та репутація на ринку;

• виробник;

• країна походження.

Товари не вважаються подібними, якщо їхнє проектування, дослідницько-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи і креслення виконані після ввезення в Україну.

На підставі цих вимог при вирішенні питання про можливість розглядати товари як подібні аналізуються такі їхні параметри:

а) фізичні характеристики, тобто:

розмір і форма;

рівень технічних та інших характеристик;

спосіб виготовлення;

б) матеріали, із яких виготовлені товари, наприклад:

скляне вікно чи вікно з пластика;

дорогоцінні метали або чорні метали;

тканина або папір і т.д.;

в) функції і сфера застосування (спроможність порівнюваних товарів виконувати ті самі функції);

г) комерційна взаємозамінність, тобто чи прийме покупець порівнюваний товар як замінник (як за функціональним призначенням, так і за комерційними характеристиками).

Усі методи ґрунтуються на одних і тих самих принципах: підставою визначення митної вартості ввезених (оцінюваних) товарів є ціна ідентичних або подібних товарів за іншою угодою. ............