Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра природничих та математичних дисциплін початкового навчання

ДИПЛОМНА РОБОТА:

Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі

Виконала студентка

53 групи факультету ПВПК

заочної форми навчання

Рибак Людмила Іванівна

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук,

Чайковська Г.Б.

Тернопіль - 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Народні прикмети в контексті їх навчального та виховного значення

1.1 Особливості виникнення народних прикмет та їх класифікація

1.2 Педагогічні можливості: народні прикмети природознавчого характеру в умовах початкової школи

Розділ 2. Дослідницько-експериментальна перевірка використання народних прикмет природознавчого характеру в початковій школі

2.1 Аналіз думки вчителів щодо можливості та доцільності використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

2.2 Методика використання народних прикмет на уроках «Я і Україна» в початковій школі

2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах розбудови української державності значної актуальності набуває проблема формування духовно багатої особистості у відповідності до національного ідеалу, традицій навчання і виховання рідного народу. Саме ця ідея пронизує Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХI століття) й спрямовує діяльність навчально-виховних закладів, творчий пошук науковців та практиків.

Відродження етнопедагогіки в Україні стало насущною проблемою нашого часу, яка переконало вчених-педагогів в тому, що без повернення до високо результатного, випробуваного століттями педагогічного досвіду народу, ми не можемо виховати справжню людину.

Питання навчання та виховання з використанням народних знань порушували в різний час філософ-просвітитель і поет-гуманіст Г.С. Сковорода, вчений-педагог, письменник та історик О.В. Духнович. Вони справедливо вважали, що суть виховання закладено в природі самого народу. Велику увагу вчені приділяли традиційним народним святам, звичаям, обрядам. прикметам.

На особливій ролі навчально-виховного досвіду народу в педагогічній науці й житті суспільства наголошував видатний український філософ, письменник і педагог Г. Сковорода. Ідеями української народної педагогіки пройнята вся його спадщина. Видатною подією у висвітленні української етнопедагогіки стала геніальна спадщина Т.Г. Шевченка, яка постала з народної творчості і навіки залишилась з народом як невід'ємна частина народної педагогіки.

«Народні знання - ось порятунок у вихованні і навчанні дітей, ефективні ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Бо народне - це завжди правдиве». Так вважає М.Г. Стельмахович, і не можна з ним не погодитись. Ми живемо в складний і цікавий час. Ламаються застарілі стереотипи, цінності, оновлюється наше суспільство. Дедалі частіше звертаємось до витоків нашої духовності, бо в ній містяться всі необхідні для людини знання [30].

Проблема народної педагогіки займала одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. ............