Національна академія управління
Реферат
на тему:
Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України
Виконали: студентки
3 курсу 3 групи
Нипка Ірина
Шульга Юлія
Київ 2010
Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України
Специфіка нового для вітчизняного цивільного права інституту довірчої власності , сутність якого полягає в здійсненні визначеного метою речового права в чужому інтересі, знайшла відповідне втілення в підставах виникнення і здійснення пов’язаних з ним довірчих (фідуціарних) правовідносин власності.
Особливість цивільно-правового регулювання довірчої власності в Україні полягає у встановленні обмеженого і виключного переліку підстав виникнення цього речового титулу.
Частиною 2 ст. 1029 ЦК передбачено, що «договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя».
ЦК України, таким чином, допускає лише дві підстави виникнення права довірчої власності: 1) пряму вказівку закону; та/або 2) договір управління майном. Довірча власність не може виникати з будь-яких інших підстав, у тому числі на підставі односторонніх правочинів, рішення суду, неправомірних дій (деліктів тощо), будь-яких інших договорів, крім договорів управління майном.
Довірча власність може виникати з огляду на пряму вказівку закону, зокрема, при здійсненні окремих угод з (номінального) придбання об’єктів приватизації, до яких необхідно віднести: купівлю-продаж об’єктів приватизації під інвестиційні зобов’язання; тимчасове залишення і закріплення у власності держави на певний строк пакету акцій товариств, створених у процесі приватизації; безоплатну передачу акцій у власність емітенту з їх наступною персоніфікацією серед працівників; номінальну довірчу власність іншими корпоративними правами (частками, паями); управління майном, яке не ввійшло до статутного фонду товариства, створеного на базі державного підприємства.
Підставою припинення довірчої власності може бути досягнення мети, для якої передавалося майно у довірчу власність. Довірча власність може припинитися за ініціативою установника (фідуціанта) на підставі рішення суду у випадку неналежного виконання довірчим власником умов договору.
Суб’єктний склад відносин довірчої власності може передбачати наявність двох або трьох учасників наведених відносин. Обов’язковими учасниками відносин довірчої власності виступають установник (фідуціант) і довірчий власник (фідуціарій). У випадках, прямо визначених договором або законом, поряд із зазначеними учасниками цих відносин з’являється фігура вигодонабувача (бенефіциарія).
Установником довірчої власності може бути власник майна або особа, яка набуде право власності в майбутньому, з наступною передачею його у довірчу власність.
Довірчим власником визнається фізична або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, якій передається майно у довірчу власність.
Вигодонабувачем є фізична або юридична особа, на користь якої передається вигоди від довірчої власності.
Зміст права довірчої власності полягає у передачі установником титулу або майна і титулу власності довірчому власнику для досягнення визначених цілей, обтяженого довірчим (фідуціарним) зобов’язанням передати надалі титул і майно визначеним вигодонабувачам після настання певних юридичних фактів на умовах договору. ............