У системі ринкових відносин ухилення від сплати податків базується на принципах, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу доходів. При розгляді цих проблем необхідно враховувати обставини, за яких застосовуються схеми ухилення від сплати податків. У працівників, які отримують доходи у формі заробітної плати, податок справляється з доходу до одержання заробітної плати (спосіб стягнення податків — «у джерела»), тому суб'єктом ухилення може бути роботодавець. У працівників, які беруть безпосередню участь у процесі підприємницької діяльності як суб'єкти господарювання, оподаткування здійснюється на основі декларації (спосіб стягнення податків — «за декларацією»). І саме в цьому випадку існує можливість для податкових зловживань.
Під тіньовою економікою розуміють сукупність економічної діяльності, не врахованої офіційною статистикою і не включеної до валового національного продукту країни. Таке визначення хоча й визнається більшістю фахівців, але через узагальнений характер допускає віднесення до цієї категорії досить широкого переліку видів діяльності. В результаті у конкретних ситуаціях фахівці по-різному тлумачать поняття тіньової економіки.
Багато дослідників виділяють структурні компоненти тіньової економіки. Вагомою складовою тіньового сектора вважають так званий чорний ринок (або кримінальну економіку), що тісно пов'язаний зі сферою грошового обігу і виникає внаслідок шахрайства, розкрадання, рекету, незаконних валютних операцій тощо. Іншою складовою тіньового сектора господарства країни є так звана паралельна економіка, що більшою мірою, ніж чорний ринок, пов'язана зі сферою виробництва.
1. Ухилення від оподаткування — загроза економічній безпеці держави
Одним із ключових чинників тінізації економіки є недосконалість і переважно фіскальний характер податкової політики, а також нестабільність її законодавчої бази. Чинне податкове законодавство України не стимулює суб'єктів господарювання інвестувати капітали в легальну економіку.
За оцінками експертів, загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник в інших країнах. Це стимулює приховування реальних обсягів економічної діяльності, виведення її у «тінь». Окремо слід зазначити недосконалість механізму відшкодування ПДВ та застосування кримінальних схем у зовнішньоекономічній діяльності. Зрештою, саме через тінізацію ПДВ фактично перетворився з джерела бюджетних надходжень на чинник формування державного боргу.
Обтяжливість податкової системи України визначається не величиною податкових ставок, а насамперед нерівномірністю податкового навантаження, заплутаністю й нестабільністю податкового законодавства, деформаціями грошової сфери та фінансів підприємств. Податкове навантаження розподіляється між суб'єктами економічної діяльності вкрай нерівномірно. За даними ДПА України, сума фактично отриманих пільг в оподаткуванні юридичних осіб становила у 2002 р. 46,8 млрд. грн., у 2003 р. — 51,2 млрд. грн., у 2004 р. — 56,3 млрд. грн., у 2005 р. — 29,9 млрд. грн.
При цьому податкові пільги не спрямовані на стимулювання економічного зростання та інвестиційно-інноваційних процесів. З 2002 р. співвідношення наданих пільг як до доходів Зведеного бюджету, так і до ВВП, постійно зменшувалося, причому випереджальними темпами зменшувалася частка пільг щодо податку на прибуток. ............
