Міністерство освіти і науки України
Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника
Реферат на тему: Взаємодія та взаєморозуміння в контексті культури ділового спілкування
Виконав
студент групи
МО-14
Василевич Тарас
Івано-Франківськ 2004 р.
-2-
· Визначення взаємодії
· Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил
· Мораль і особистісний вплив
· Взаєморозуміння та його рівні
· Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні
· Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні
Визначення взаємодії.
Нерідко можна спостерігати, як під час зустрічі між людьми не встановлюється контакт, внаслідок чого їх бесіда не має позитивного продовження, хоча на обговорення проблеми було витрачено багато часу. Чому це так? Тому, що між ними не відбулася взаємодія.
Взаємодія – це процес безпосереднього або опосередкованого впливу суб’єктів одне на одного, який породжує причинну обумовленість їхніх дій і взаємозв’язок. Цей процес потребує активності та взаємної спрямованості дій тих людей, які беруть в ньому участь.
Якщо кожний учасник виступає як особистість, а не як об’єкт, взаємодія може відбутися на високому рівні моральної культури спілкування.Особистість, спілкуючись, сподівається, що її вислухають, зрозуміють, відгукнуться на її почуття, дадуть відповіді на запитання. Для цього потрібні певні комунікативні, бажано гуманістичні, установки щодо інших людей. Без таких установок відповідної мотивації взаємодії у спілкуванні може і не відбутися.
Є багато видів взаємодії, а тому й кілька їх класифікацій. Одна з найвідоміших – поділ на кооперацію (співробітництво) та конкуренцію (суперництво). Відома класифікація, де основою є кількість суб’єктів, що спілкуються. Якщо суб’єктів двоє, то це взаємодія парна (у діаді). Якщо суб’єктів багато, то вони можуть взаємодіяти у групі ( групова взаємодія), між групами (міжгрупова взаємодія) або суб’єкт може діяти з групою (суб’єктно-групова взаємодія). Цим суб’єктом може бути лідер або будь-який член групи.
Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил.
Спільна діяльність суб’єкта з групою є тим важливим фактором, який нерідко визначає ефективність взаємодії, а отже, й культуру спілкування. Тому, бажаючи досягти позитивного результату у співробітництві з іншими, важливо продумати насамперед питання його організації.
Спільна діяльність у соціальній психології – це організована сиситема активності індивідів, що цілеспрямовано взаємодіють з метою створення об’єктів матеріальної та духовної культури. Така діяльність
-3-
неможлива без контактів між людьми й обміну інформацією, думками, оцінками, почуттями тощо, її важливою рисою є спільна мета та передбачення результату, що відповідав би загальним інтересам і сприяв реалізації потреб кожного з індивідів, які починають взаємодіяти. При цьому важливо спланувати та врахувати „доробок” кожного в кінцевий результат.
Дослідження свідчать, що не кожна діада і не кожна група готові до спільної діяльності, до діалогу. ............