ЯПОНІЯ - Країна вранішнього сонця
Територія та географічне положення. Японія — унітарна держана, що складається із 47 префектур і губернаторства. Країна розташована на островах у північно-східній частині Тихого океану, поблизу Східної Азії. Основна частина території припадає на чотири острови — Хонсю (3/5 площі Японії), Хоккайдо, Сікоку й Кюсю. Усього ж до складу країни входить 4 тис. островів і острівців, які простягнулися майже на 3400 км із північного сходу на південний захід.
Територія Японії за формою трохи нагадує бумеранг, що летить під східного узбережжя Азії — регіону, із яким у Японії склалися найбільш тісні історичні й культурні зв'язки,— у бік США. Зі сходу разом із вранішнім сонцем до країни приходить новий день. Це відбувається раніше, ніж у більшості країн світу, тому не дивно, що Японію називають Країною вранішнього сонця.
Японія відділена Японським морем від Росії (1), КНДР (2) і Республіки Корея (3), Східно-Китайським морем — від Китаю (4). Найменша відстань до. Великої землі складає близько 200 км (Республіка Корея). Зі сходу і південного сходу Японські острови омиває Тихий океан.
Природа. Більше ніж 70 % території Японії займають молоді гори, н основному меридіонального простягання. Рівнини, розташовуються лише на невеликій частині поверхні країни -- на окраїнах островів, серед гір і горбкуватих місцевостей.
Великою різноманітністю рельєфу відрізняється найбільший острів Японії — Хонсю. Через його центральну частину проходить рифтова зона Фосса-Магна («Великий рів») із діючими та згаслими вулканами, лавовими полями й міжгір'ями. На північний схід від «Великого рову» • простягайся три паралельні гірські пасма. Найбільші рівнини острова «відтиснуті» до Тихоокеанського узбережжя, найбільша з них — Канто. Саме тут розташована столиця Японії — місто Токіо.
Берегова лінія Японських островів сильно порізана й складає май же ЗО тис. км. Це більше ніж утричі перевищує відстань від Токіо до Києва.
Для Японських островів і прилеглих ділянок океанічного дна характерна висока сейсмічність. Тут розташована одна із найактивніших зон «вогняного кільця», що оперізує Тихий океан, із якою пов'язані численні землетруси й виверження вулканів.
Підводні землетруси, а точніше моретрясіння, часто стають причиною виникнення цунамі. Назва цих величезних хвиль має японське походження й означає «велика вода в гавані». Особливо від них потерпає тихоокеанське узбережжя країни.
Із рухами земної кори пов'язана й вулканічна діяльність, особливо вона характерна для західної окраїни островів і середньої частини Хонсю. На території країни налічується близько 200 вулканів (близько 40 — діючі). Особливе місце серед них посідає найвища вершина країни — вулкан Фудзіяма, що має досить значні розміри: висота — 3776 м, окружність підніжжя — 125 км, діаметр кратера — 700 м. Перше писемне свідчення про виверження Фудзіями належить до 800 р. до н. є. Із того часу вулкан вивергався 18 разів, а останнє свідчення датується 1707 р.
Фудзіяма — національний символ Японії. Цю величну гору обожнювали ще давні племена айнів. Фудзіяма священна для синтоїстів і буддистів. Щорічно близько 400 тис. японців здійснюють сходження на гору, яку вони шанобливо називають Фудзі-сан.
Більша частина Японії розташована в субтропічних широтах, у зоні дії мусонів, тільки північ островів Хонсю й Хоккайдо лежить у межах помірного поясу. ............
