ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Аналіз терміносистеми дослідження

1.2 Поняття та сутність інформаційної діяльності

1.3 Сутність та аналіз експертних систем

Розділ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АБО УСТАНОВИ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ

2.1. Аналіз інформаційної діяльності організації або установи: сутність, складові

2.2. Можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Один з актуальних напрямів інформатики — інтелектуалізація інформаційних технологій. Це означає, що користувач, застосовуючи комп'ютерні технології, зможе не тільки одержувати відомості на основі обробки даних, але і використовувати накопичений досвід і знання професіоналів.

Інтелектуальні системи і технології застосовуються для тиражування професійного досвіду і рішення складних наукових, виробничих і економічних задач, наприклад, аналіз інвестицій, планування рекламної кампанії, прогнозування ринку.

Експертні системи — це сфера діяльності, що бурхливо розвивається. По всій країні провідні університети, науково-дослідні центри і комерційні корпорації намагаються на практиці реалізувати переваги, які обіцяють експертні системи.

В нашій країні сучасний стан розробок з області експертних систем можна охарактеризувати як стадію зростаючого інтересу серед економістів, фінансистів, викладачів, інженерів, медиків, психологів, програмістів, лінгвістів. На жаль, цей інтерес має поки достатньо слабе матеріальне підкріплення — явний брак підручників і спеціальної літератури, відсутність символьних процесорів і робочих станцій штучного інтелекту, обмежене фінансування досліджень в цій області.

Тому розповсюджуються "підробки" під експертні системи у вигляді численних діалогових систем і інтерактивних пакетів прикладних програм, які дискредитують в очах користувачів цей надзвичайно перспективний напрям. Процес створення експертної системи вимагає участі висококваліфікованих фахівців в області штучного інтелекту, яких поки випускає невелика кількість вищих учбових закладів країни.

Сучасні експертні системи широко використовуються для тиражування досвіду і знань провідних фахівців практично у всіх сферах економіки. Традиційно знання існують в двох видах — колективний досвід і особистий досвід.

Ця проблема є актуальною, тому що набула висвітлення у працях багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців і дослідників. Серед них, Н.В. Макарова, В.Ф. Ситник, В.С. Крисевич, Ж. Лор´єр, Д. Уотермен та багато інших. Такі науковці як Н.В. Макарова, Т.О. Гаврилова приділяли багато уваги розгляданню класифікації експертних систем та їх структурі. Т.О. Таран у своїх працях розглядав термінологічний апарат експертних систем та їх архітектуру. Д. Уотермен у своїй книзі розглядає основні організації, котрі розробляють експертні системи, намагається уявити собі їх можливі застосування в майбутньому і приводить список джерел додаткової інформації. Е.В. Попов в своїй книзі намагається ввести читача в проблематику експертних систем, та розглядає знання які необхіхні для функціонування експертних систем та способи їх представлення.

Об’єктом дослідження є експертні системи.

Предметом дослідження є їх застосування в інформаційній діяльності організації або установи.

Мета дослідження – дослідити застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем.

На основі об’єкта, предмета та мети дослідження було сформульовано наступні завдання:

–    проаналізувати терміносистему дослідження;

–    розглянути поняття та сутність інформаційної діяльності;

–    розглянути сутність експертних систем та проаналізувати їх;

–    проаналізувати інформаційну діяльність організації або установи, її сутність та складові;

–    розглянути можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем.

У процесі написання курсової роботи були використані наступні методи:

–    На теоретичному рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний, структурний підходи, дедукція та індукція та інші;

–    На емпіричному рівні: огляд літератури.

Робота складається з реферату, вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. ............