Варіант 10

1. Вплив зміни у доході на споживання. Криві Енгеля

Якщо дохід змінюється на величину ∆R, бюджетне обмеження набуває вигляду:

P1 Q1 + P2 Q2 = R + ∆R

Внаслідок збільшення доходу бюджетна пряма зсувається вправо. У разі зменшення доходу бюджетна лінія зсувається вліво. Якщо з'єднати між собою точки при зсуві бюджетної лінії вправо, одержимо криву «дохід – споживання».

Для нормальних товарів величина обсягу завжди змінюється у тому ж напрямку що й дохід. Крива дістала назву кривої рівняння життя.

Першим економістом, який досліджував вплив зміни доходу на структуру споживчих витрат, був німецький статистик Ернест Енгель.

Крива Енгеля – це графік попиту на один з товарів при незмінних цінах, поданий функцією доходу.

Приклади кривих «дохід – споживання» і кривих Енгеля.

Для товарів замінників, де P1 > P2 крива «дохід – споживання» збігається з горизонтальною віссю.

Функція доходу для товару 1 записується як R = P1 Q1. Попит на товар 1 визначається як Q1 = R/ P1 і крива Енгеля являє собою пряму лінію. Нахил цієї прямої лінії дорівнюватиме P1. Для товарів-комплементів крива «дохід – споживання» є променем, який виводиться з початку координат. Крива Енгеля має вигляд двох прямих, Що виходять з однієї точки і розташовані під прямим кутом. Бюджетне обмеження для споживача товарів-комплементів записується як

R =P1 Q1 + P2 Q2 =(P1 + P2) Q1,, оскільки Q1 = Q2.

2. Поняття дисконтної величини та дисконтування

При оцінюванні ефективності варіантів проектів капітальних вкладень, їх інвестування, порівняння показників різночасових витрат і результатів здійснюється приведенням їх до початкового або наперед заданого іншого фіксованого моменту часу. Операція приведення доходу (результату) до моменту вкладення капіталу називається дисконтуванням. В її основі - норма дисконту (Е), що дорівнює прийнятній для інвестора нормі доходу на капітал. Приведення до базисного моменту часу витрат і результатів, які мають місце на іншому кроці розрахунку реалізації проекту, відображається їх добутком на коефіцієнт дисконтування аt що визначається для постійної норми дисконту (Е) за формулою:

де і - номер кроку розрахунку (і = 1, 2, 6+60,..., t); t – строк освоєння капіталовкладень.

Відрізком часу, що відповідає кроку, може бути місяць, квартал, рік. Якщо ж норма дисконту змінюється у часі та на імовірному кроці дорівнює Еi то при a0=1 коефіцієнт дисконтування

Сама величина норми дисконту складається з трьох складових: темпу інфляції, мінімальної норми прибутку, коефіцієнта, що враховує ступінь ризику. Під мінімальною нормою прибутку розуміють найменший гарантований рівень доходності, що склався на ринку капіталу. Дисконтований множник дозволяє визначити сучасну вартість (фінансовий еквівалент) наступних капітальних вкладень і доход, що зростають за певний строк за правилом складних процентів.

Порівняння різних інвестиційних проектів (або варіантів проекту) та вибір кращого з них для фінансування капітальних вкладень, що зіставляються з допомогою дисконтування, відбуваються з використанням різних показників, до яких належать:

• чистий дисконтний доход;

• індекс доходності (прибутковості);

• внутрішня норма доходності (внутрішня норма прибутковості, рентабельність, повернення інвестицій);

• строк окупності.

Чистий дисконтний доход (ЧДД).

Метод розрахунку ЧДД припускає, що підприємство (фірма) раніше задає мінімально допустиму ставку процента, при якій інвестиції можуть вважатися ефективними. ............