Реферат:
Зміст права власності на природні ресурси
ПЛАН
Вступ.. 3
1. Зміст права власності на природні ресурси. 4
Висновок.. 10
Література.. 12
Вступ Важливим напрямом забезпечення реалізації права власності на природні ресурси є здійснення його суб’єктами наданих їм прав та виконання покладених на них обов’язків власників природних ресурсів. З цією метою в цивільному, природоресурсному та екологічному законодавстві передбачені норми, які визначають обсяг прав та обов’язків власників земель, вод, лісів, надр та інших об’єктів природного світу.
Зміст права власності як суб’єктивного права складають правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню природними ресурсами в межах, визначених законом. Ні в екологічному, ні в цивільному законодавстві України не дається визначення понять "володіння", "користування" і "розпорядження" як складових частин права власності на природні ресурси. Закріплене в ст.2 Закону України "Про власність" визначення поняття права власності як врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном не стосується безпосередньо природних ресурсів, оскільки за чинним законодавством України вони не є майновими об’єктами. У науковій літературі сформульовано визначення понять зазначених правомочностей.
1. Зміст права власності на природні ресурси Тобто змістом права власності на природні ресурси є сукупність повноважень суб’єктів права власності щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами:
Право власника об’єкта природи щодо володіння ним являє собою юридично забезпечену можливість утримувати територію, на якій розташований природний ресурс, земельну ділянку як свою власну, позначити її межі не тільки межовими знаками встановленого зразка, а й природними (дерева, купи) чи рукотворними (тин, piв тощо) об’єктами з метою регулювання чи повної заборони доступу інших oci6 на відповідну територію чи земельну ділянку.
Право володіння - право фактичного (фізичного або господарського) панування над природним об’єктом.
Природно, що фактичне володіння тим чи іншим природним об’єктом, а в даному випадку землею, надрами, лісами, тваринним світом, робить можливим здійснення інших правомочностей: користування та розпорядження ними. Відомо, що неможливо використовувати природні ресурси, не маючи господарського або фактичного панування над ними. Проте правомочність власника природних ресурсів, як об’єктів права власності, має певну своєрідність. Це викликано невіддільністю окремих природних ресурсів від навколишнього природного середовища, їх екологічним взаємозв’язком, неможливістю їх вилучення та перенесення, наприклад, до іншого місця.
Право володіння може належати не лише власнику, але й особі, якій власник передає природний об’єкт на підставі угоди, наприклад, оренди. Власник при цьому не втрачає права володіння. Він перестає здійснювати його, але цілком зберігає можливість мати природний об’єкт у своєму господарстві, у складі майна. Право володіння одним і тим же природним об’єктом належить у таких випадках і власнику, і особі, якій власник передав об’єкт за договором. ............
