ЗРАЗКИ ЗАСОБІВ ІММОБІЛІЗАЦІЇ, УДОСКОНАЛЕНИХ ШЛЯХОМ ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЛА ЇХ ФУНКЦІЙ Зміст. 1. Вступ. 2. Кількість захватних контактів на уламку. 3. Кількість задіяних кісток. 4. Розміщеність засобів відносно кістки. 5. Розміщеність засобів відносно частин кістки. 6. Розміщеність засобів відносно шарів кістки. 7. Висновки. 8. Література.
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    На жаль, використання таких методик і засобів сьогодні ще досить часто практикується, але, на щастя, вже не заохочується, бо чимраз більшої популярності набувають мінімально травматичні та мінімально металоємні оперативні методики, які у поєднанні із досконалою зовнішньою іммобілізацією заклали підвалини сучасних концепцій ідеального та біологічного остеосинтезу.
    Білатеральна. Функціональні елементи засобу (засобів) іммобілізації розташовані з двох сторін (протилежних або суміжних) об'єкта іммобілізації.
    Частіше практикується в екстракорпоральних методиках, зокрема, при шинуванні, а також при екстра-інтракорпоральному остеосинтезі за допомогою двобічних компресійно-дистракційних апаратів.
    Однак і при інтракорпоральному остеосинтезі нерідко виникає ситуація, коли білатеральне розташування фіксаторів, зокрема пластин, не має альтернативи, наприклад, при окремих епіметафізарних переломах та при скалкових переломах діафізів, де можуть одночасно i з різних сторін використовуватись навіть три пластини (С. Вегkіа, 1973).
    Трилатеральна. Функціональні елементи засобу (засобів) іммобілізації розташовані з трьох сторін об'єкта іммобілізації.
    Найбільш характерна для методик знерухомлення за допомогою шин, особливо гіпсових, фанерних (лубкових), пластикових, бляшаних та інших, котрі практично завжди виготовляються у формі тристоронніх жолобів.
    Трибічне розташування фіксуючих елементів при внутрішній та зовнішньо-внутрішній іммобілізації (наприклад, при трансдіафiзарному остеосинтезі шпицями, шурупами або з використанням окремих апаратних методик) диктується ситуацією у зоні перелому: локалізацією та ступенем пошкодження м'яких тканин, топографією судинно-нервових пучків, взаєморозміщенням кісткових скалок та іншими обставинами і тому далеко не завжди може плануватися наперед, а виконується, як правило, ех tеmроге.
    Циркулярна. Функціональні елементи засобу (засобів) іммобілізації розташовані довкола об'єкта іммобілізації.
    Здавна практикується при зовнішній іммобілізації гіпсовими або іншими і чобітками, туторами, кокситними та торакобрахіальними конструкціями тощо.
    У інтракорпоральних методиках здійснюється переважно за допомогою церкляжів, причому як при остеосинтезі з приводу переломів, так i при здійсненні кісткової пластики, де у більшості випадків не досягають стабільно-функціонального ступеня іммобілізації.
    Циркулярне розташування фіксуючих елементів компресійно-дистракційних апаратів, що базуються на перехресних шпицях, формує у ділянці перелому постійне довкільно зрівноважене силове поле, котре сприяє підтриманню стабільно-функціонального ступеня іммобілізації.
    Поряд із цим є багато повідомлень (А. ............