Контрольна робота

слухача курсів підвищення кваліфікації

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Зміст

1. Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі

2. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури:

·           систематичне залучення учнів у процес рішення пізнавальних і проблемних завдань;

·           різноманітність форм і методів по активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів;

·           ігрові ситуації – один із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів.

3. Висновок. Ефективна робота словесника – міцні знання учнів.

4. Бібліографічний опис літературних джерел.

5. Додатки:

Додаток 1.Урок позакласного читання „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників” (11 клас).

Додаток 2. Урок української мови (8 клас) „Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення”.

Додаток 3. Урок позакласного читання «Біблія – книга людства» (5 клас).

Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі

Навчання рідної мови та літератури має бути спрямоване на формування особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення. Виховання такої особистості здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різними способами навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення, інтелектуальні здібності, збагачують духовність.

Освіта XXI ст. – це, передусім, освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культурно творча домінанта виховання відповідальної особистості, здорової психічно, фізично і морально, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбувається і перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховного процесу. Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв’язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.

„Завдання школи, - писав В.О. Сухомлинський, - побачити в кожному вихованцеві „живинку”, корінь, що живить його духовні сили, а це значить якомога більше уваги індивідуальній роботі з кожним учнем, повага до думок і почуттів вихованців, коректна допомога в особистісному самовизначенні, ціленапрямлена особистісна підготовка до самостійного життя... Безперечно, що розвиток особистості учня – це його рух від незнання до знання, збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду, відмирання старих якостей і зародження нових. ............