ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

Харків 2008

Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів»

Практичне заняття № 26

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

Актуальність

Анемія є поширеним патологічним станом, а частота, з якою вона зустрічається в популяції значно варіює в залежності від віку, статі, належності до певної етнічної групи та супутніх захворювань. Поширеність анемії серед дітей складає 6-9%, але поступово зростає відповідно до збільшення віку і складає у дорослих осіб до 65 років - 11 % та у осіб у віці 85 років і більше - близько 20%.

У жінок анемія зустрічається частіше, ніж у чоловіків. Близько 12% жінок у репродуктивному віці (17-49 років) хворіють на анемію, в той час як серед чоловіків відповідного віку анемія складає лише 2%.

За даними американських дослідників відомо, що серед чорношкірого населення анемія зустрічається у майже у 3 рази частіше (27%), ніж у представників білої раси (9%).

Супутні захворювання значно підвищують ризик виникнення анемії. В першу чергу, це стосується осіб з онкологічними захворюваннями, що отримують хіміотерапію. При цьому, частота виникнення анемії залежить від типу пухлини та мієлосупресивних властивостей режиму хіміотерапії. Зокрема, у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу лімфоми, виразна анемія зустрічається у 75% випадків, а у пацієнтів, що отримують хіміотерапію з приводу раку молочних заліз - лише у 10% випадків. Слід додати, що у 60% осіб з хронічними захворюваннями нирок розвивається анемія.

У зв’язку зі значною поширеністю, тривалістю перебігу, а також з суттєвими витратами на лікування анемія вважається актуальною медико-соціальною проблемою.

Навчальні цілі:

Ø  Дати визначення синдрому анемії та окремим формам анемій (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

Ø  ознайомитись з етіологією та патогенезом різних клінічних форм анемій;

Ø  ознайомитись з сучасними класифікаціями анемій;

Ø  навчитись розпізнавати основні симптоми та синдроми анемій;

Ø  ознайомитись з методами дослідження, які застосовуються для діагностики анемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них;

Ø  навчитись самостійно трактувати результати проведених досліджень;

Ø  навчитись розпізнавати окремі типи анемій;

Ø  навчитись призначати лікування при анеміях.

Що повинен знати студент?

Ø  основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку анемій

Ø  основні клінічні синдроми при анеміях;

Ø  скарги та дані фізикального обстеження при анеміях;

Ø  методи фізикального обстеження хворих на анемію;

Ø  діагностичне значення визначення гематокриту, клінічного аналізу крові та мієлограми

Ø  діагностичне значення результатів визначення феррітину, заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти;

Ø  визначення залізозв’язуючих властивостей крові;

Ø  десфераловий тест, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø  тест Кумбса, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø  тест Хема, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø  діагностичне значення стернальної пункції при анеміях, показання, протипоказання;

Ø  перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для визначення джерела крововтрати та здійснення диференційної діагностики;

Ø  ускладнення при анеміях;

Ø  особливості ведення хворих на анемію;

Ø  особливості лікування анемій (корекція способу життя, лікувальне харчування, медикаментозна терапія, гемотрансфузіонна терапія);

Ø  профілактичні заходи для запобігання виникнення анемій. ............