Реферат на тему:

«Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту»

Вступ

 

Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розвитку.

Однією з умов переходу до сталого розвитку є поєднання інтересів економіки з проблемами екологічної безпеки суспільства, збереження якості навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Необхідним кроком для інтеграції національних і міжнародних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища є успішне впровадження міжнародних стандартів 150 14000. які стосуються систем екологічного менеджменту та екоаудиту на підприємстві.

1. Екологічний аудит, загальна характеристика

Аудиторська діяльність (аудит) у класичному вираженні являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерського обліку, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг.

Аудитор (від лат. «auditor» – слухач, учень, послідовник) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період. Аудитор відрізняється від ревізора па своєї сутності, по підходу до перевірки документації, по взаєминам із клієнтом, по висновках, зробленим за результатами перевірки і т. д.

Екологічний аудит – експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.

На думку авторів, що мають достатній досвід участі у впровадженні екологічного аудиту, екологічний аудит – це інструмент управління, який ґрунтується на системному підході та за допомогою якого оцінюється екологічна ефективність управління підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища і підтримання його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості за рахунок екологічно чистого виробництва [1,2].

У більш широкому філософському або світоглядному розумінні екологічний аудит – це засіб підвищення екологічної свідомості суб'єктів господарювання і громадськості, що у кінцевому підсумку забезпечує йому провідну роль в механізмі екологізації виробництва і суспільства загалом.

Згідно із законом України «Про екологічний аудит» об’єктами екологічного аудиту можуть бути:

-  підприємства, установи та організації, їх філіали та представництва, об’єднання або окремі виробництва, а також інші господарські об’єкти;

-  системи екологічного менеджменту;

-  інші об’єкти, передбачені законом.

Суб’єктами екологічного аудиту є замовники й виконавці екологічного аудиту.

Критерії екологічного аудиту – це вимоги нормативно-правових актів, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими, екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновки щодо об’єкта аудиту.

Екологічний аудит може бути добровільним і обов’язковим, внутрішнім і зовнішнім. Здійснюється екологічний аудит фізичною або юридичною особою, яка має дозвіл на цей вид діяльності.

Загальний план проведення екологічного аудиту включає три стадії:

1.  Попередня стадія:

-  планування сфери аудиту;

-  підбір кадрів для проведення аудиту;

-  аналіз особливостей галузі;

-  залучення персоналу.

2.  Стадія аудиту:

-  перевірка звітності;

-  дослідження політики компанії;

-  аналіз напрямів менеджменту;

-  вибіркове опитування персоналу;

-  технічне інспектування

3.  Заключна стадія:

-  оцінка результатів;

-  підготовка звіту;

-  створення плану дій.

У практиці екологічного аудиту спостерігаються такі принципові особливості:

• підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства, галузі, спеціально уповноважених органів управління охороною навколишнього природного середовища як на центральному, так і на місцевому рівнях:

• незалежність функцій екологічного аудиту щодо перевірки діяльності у загальній та екологічній системах управління:

• незалежність провідного аудитора у формуванні аудиторської команди;

• незалежність висновків екологічного аудиту:

• визначеність цілей, завдань, термінів, ресурсів та періодичності проведення екоаудиту:

• адекватність доказів і цілей аудиту:

• наявність системи і послідовності стандартних процедур (методології), що забезпечують системний, чіткий і ясний виклад результатів аудитування у висновках:

• наявність процедур проведення аудиту, які гарантують його якість і конфіденційність:

• відповідальність та професіоналізм аудиторів.

Схема проведення екологічного аудиту стандартизується за міжнародною серією стандартів ISO 19011.

В Україні даний вид аудиту лише починає розвиватися. ............