Реферат

Гідроекологічна оцінка річки Рось

Загальна характеристика р. Рось

У 2008 р. в рибогосподарському відношенні використовувалося до 30% водного фонду басейну. В основному це стави рибгоспів, водосховища комплексного призначення.

Рибопродуктивність ставів складає 10-16 ц/га, у середньому – 11 ц/га.

В цілому показник рибопродуктивності по басейну нижче нормативного, що пов’язано з якістю рибогосподарського матеріалу, нестачею кормів і добрив.

Основною культурою рибоводства у басейні є короп, вилов якого складає 75-80% від загальної кількості вирощуваної риби. Частка травоїдних риб складає близько 5%.

Недостатньо високі показники по виходу риби з одиниці площі ставів зумовлені наступними причинами:

-           несприятливим гідрологічним режимом у ставах;

-           незадовільним станом ставового фонду;

-           низьким рівнем технічного обладнання;

-           відсутністю міцної кормової бази.

На річках басейну р. Рось існує 1698 ставів з площею водного дзеркала 15,06 тис. га і об’ємом ставів при НПР (нижчому поверхневому рівні) 178338 тис. м3 і 54 водосховища з площею водного дзеркала 7,74 тис. га і об’ємом води при НПР 142350 тис. м3.

До 45% чаш водосховищ значно замулені, заболочені, у верхів’ях чаші заросли болотною рослинністю і чагарниками.

Стави й водосховища басейну р. Рось випаровують 34 млн. м3 води.

Відслідкуємо існуючий стан ставів і водосховищ на прикладі р. Протока. Протікає річка по території Васильківського і Білоцерківського районів Київської області. Довжина річки – 70,8 км. Має два притока, загальна довжина яких 35 км.

Норма стоку річки складає 35,2 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95% - відповідно 22,3 і 12 млн. м3.

Гідротехнічних споруд на р. Протока – 47 шт.

Чаші водосховищ й ставів до 60% від їхнього об’єму замулені; їх ложе до 40% від загальної площі та прибережна зона заросли вищою водною рослинністю. Існують водоскидні споруди незадовільної конструкції (окрім Ксаверівського водосховища) за їх незначної пропускної здатності. р. Роставиця –ліва притока р. Рось.

Біля Білоцерківського передмістя Олександрії Рось різко звертає з Пн Сх на Пд Сх, де з’являються скелясті ділянки з порогами і невеличкими водоспадами.

На ділянці від Білої Церкви до с. Синяви Рось тече спокійно. Лише де-не-де зустрічаються кам’янисті бар’єри і пороги. Береги помережені ярами.

Заплава річки біля села Пугачівки досягає 1-2 км ширини.

Тут легко можна розділити тераси, лучну (першу) та надлучну (другу). Надлучна тут піщана і вкрита сосновим лісом. Тут є і третя – більш висока. Друга лежить від першої вище на 2-4 м, третя на 12-13м ніж друга.

Біля селища Синяви Рось знову відкриває товщу кристалічних порід. Тут долина звужується 100-200м. Перед селищем Синява впадає ліва притока Росі – р. Кам’янка. За Синявою над рівнем води правий берег різко підвищується, лівий утворює заплаву. Від с. Синяви до Богуслава Рось тече спокійно, а в Богуславі на протязі 3 км протікає між гранітними берегами, скелястими, які підвищуються над рівнем води 20-30 м. Кристалічні породи на цій ділянці не лише виступають на берегових схилах, а й утворюють пороги.

Від Богуслава до с. ............