Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

кафедра філософії

Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

„ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ У КУЛЬТУРІ“

Аспірантки факультету іноземних мов

спеціальності література зарубіжних країн

Мельник Д. М.

Науковий керівник

Сафоняк Л.М.

Львів 2006

План

1.  Вступ.

2.  Основні соціо-філософські погляди на розрізнення жіночого і чоловічого.

3.  Поняття соціального і гендерного стереотипу.

4.  Процес формування гендерного стереотипу. Ознаки стереотипу.

5.  Основні гендерні стереотипи у культурі і суспільстві.

6.  Етнічні гендерні стереотипи.

7.  Рефлексія гендерних стереотипів у культурі.

8.  Висновки.

9.  Список використаної літератури.

1.  Вступ

Одним з найбільш фундаментальних і таких, що посідають онтологічний статус, членувань людського буття упродовж тисячоліть історії був його поділ на дві протилежні сутності - чоловіче та жіноче. Проблема існування жіночого і чоловічого у культурі розглядається культурологами на історичному матеріалі. Етнографами визнається два типи первісної культури – матріархат і патріархат (Баховен І., Фробеніус Л.). Матріархальний тип культури, головними ціннісними основами якого виступали зв'язок із землею та кровні узи, а найважливішою характеристикою – пасивне сприйняття і ставлення до природи, пов’язується з тим фактом, що на зорі людської історії кровні узи можна було простежити тільки за материнською лінією. Відповідно жінка-мати виступала правителькою і законодавицею як у роді так і у суспільстві. Головною рисою цього типу культури вважається природна рівність людей, через те, що всі люди – діти матерів діти Матері-Землі.

Історичний розвиток людства призвів до того, що ціннісна парадигма зазнала сильних змін, змінився відповідно і тип культури: чоловіки стали правлячою силою в родині і суспільстві. Встановлюється патріархальний тип культури, характерними рисами якого стали прагнення до змін навколишнього середовища, раціонально-практичне мислення. На зміну рівності приходить принцип «улюбленого сина в ієрархії».

Сучасні дослідження культури ґрунтуються на тому твердженні, що «жіночі» і «чоловічі» засади можна виявити в різних культурах. Перевага чоловічого початку в культурі обумовлює пріоритет влади, цінності речей, суверенності і незалежності, амбіцій і показовості. Жіночий початок у культурі забезпечує інші цінності: якість життя, дбайливість, взаємозалежність й у вищому значенні людяність. Обидва ці культурні типи відіграють однакову за значенням роль у житті людства. Становлячи дві протилежні характеристики культури вони призводять до майже діалектичного розвитку: боротьба і співіснування протилежностей породжує поступ.

Переважання патріархального типу збереглося до теперішніх часів.

У другій половині ХХ ст. питання розрізнення чоловічого і жіночого набуло особливої ваги, оскільки усталені норми сприйняття цих категорій зазнали значних змін. Це було насамперед пов’язане із феміністичним рухом, який сприяв тому, що увага від суто чоловічого перейшла і до жіночого, до жіночої культури, письма і життя загалом. ............