ЗМІСТ
Вступ_____________________________________________________________ 3
1. Радянський союз. Росія_________________________________________________ 4
1.1 „Відлига” (1953 – 1964)__________________________________________ 4
1.2 Відродження контрольованого автономізму_________________________ 7
2. Наслідки змін зовнішньої політики______________________________________ 11
2.1 Соціальна сторона проблеми_____________________________________ 11
2.2 Можливі варіанти дій для виходу з кризи__________________________ 14
3. Роль Хрущова у майбутньому країни____________________________________ 16
3.1 Неминучі наслідки_____________________________________________ 16
3.2 Зовнішньополітичні наслідки_________________________________ 20
Висновки__________________________________________________________ 23
Список використаної літератури____________________________________ 24
ВСТУП
На мій погляд, проблема, яка описується у даній роботі є дуже актуальною, необхідним було своєчасне її вирішення. Для розвитку держави і суспільства ця проблема є однією із значущих.
Актуальність проблеми та її недостатня розробленість у минулі часи зумовлюють вибір теми курсової роботи: міжнародні відносини між США та СРСР під часи Хрущовської відлиги. Обрана тема курсової роботи дає змогу виділити об'єкт дослідження: система відносин між державами, та вплив відносин на подальший розвиток майбутнього багатьох держав.
Для досягнення головної мети написання роботи, необхідно вирішити такі завдання: відлига (1953 – 1964), соціальна сторона проблеми реформ, роль Хрущова у майбутньому країни.
1. РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ. РОСІЯ
1.1 „Відлига” (1953 – 1964)
5 березня 1953 р. помер Й.Сталін. Після його смерті розпочався новий період радянської історії. Гостро постало питання про сталінську спадщину. Спочатку провідні позиції зайняв Георгій Маленков, якого було призначено головою Ради Міністрів СРСР. Однак до влади рвався всемогутній шеф органів безпеки Лаврентій Берія. Вирішальним аргументом у сутичці за владу була військова сила. Військові на чолі з маршалом Г. Жуковим, який після смерті Сталіна повернувся до Москви, заарештували Л. Берію. Його звинуватили у спробі заколоту, шпигунстві, інших, у тому числі й надуманих, злочинах і розстріляли. Після цього на провідні позиції у правлячій верхівці висунувся Микита Хрущов. У вересні 1953 р. він став першим секретарем ЦК КПРС. На початку 1955 р. Г. Маленкова було усунуто з посади голови уряду й замінено Миколою Булганіним, який не претендував на головну роль у керівництві.
Наступники Сталіна розуміли, що продовження політики «закручування гайок», терору і репресій безперспективне і таїть у собі небезпеку могутніх соціальних вибухів. Попереджувальним дзвінком стали повстання в'язнів Воркути (1953) та інших концтаборів ГУЛАГу. Нове керівництво пішло на деяку лібералізацію суспільно-політичного життя. Почався період так званої «відлиги».
Після смерті Сталіна нові радянські лідери оголосили амністію ув'язненим на термін до п'яти років. На волю вийшли головно кримінальні елементи, оскільки політичні в'язні мали значно триваліші терміни ув'язнення. Це спровокувало вибух злочинності у країні. Виправні трудові табори реорганізовувалися у колонії, скасовувались одіозні укази, серед них «Про судову відповідальність робітників і службовців за самовільний відхід з підприємств та установ і прогул без поважної причини». Після арешту Л. ............
