РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: ХВОРОБИ, СПРИЧИНЮВАНІ НАЙПРОСТІШИМИ З НЕЯСНИМ СИСТЕМАТИЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ. НЕМАТОДОЗИ

ХВОРОБИ, СПРИЧИНЮВАНІ НАЙПРОСТІШИМИ З НЕЯСНИМ СИСТЕМАТИЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ

Спірохетоз — захворювання дорослих кролів, що передається переважно статевим шляхом.

Етіологія. Збудник — Treponema cuniculi має вигляд тонкої, гвинтоподібної нитки з 6—9 звивинами завдовжки 5—15 μ (рис. 18).

Збудник спірохетозу розмножується поперечним діленням і є рухливою формою паразита.

Епізоотологія. Зараження відбувається під час статевого акту, але можливі випадки і позастатевого зараження.

До захворювання сприйнятливі кролі і зайці.

Патогенез. При природному зараженні місцем найчастішої локалізації спірохет є слизова оболонка статевих органів та кінцевої частини прямої кишки. У місцях уражень розвивається процес запалення, який супроводжується гіперемією, набряком, серозно-слизовими, іноді гнійними виділеннями, утворенням дрібних вузликів, що невдовзі перетворюються у виразки, які збільшуються, вкриваються кірками.

При ураженнях шкіри розвиваються невеликі, що розростаються від центра до периферії, папули, які зливаючись, утворюють бородавчасті розрощення завбільшки із 3—5 копійок.

Клінічна картина. Інкубаційний період триває 3—4 тижні, але може змінюватись залежно від місця первинного проникнення збудника від 5 до 120 днів.

Хвороба починається почервонінням і набряком препуція у самців і великих соромітних губ у самок з наступним серозно-слизовим або гнійним витіканням із них.

У ділянці уражень

утворюються дрібні струпи, під якими знаходяться кровоточиві садна. У самок хвороботворний процес може поширитись углиб передньої частини піхви або на слизову оболонку прямої кишки і ануса. Крім того, хвороботворний процес може захопити і волосяну частину тіла. У цьому разі на задній частині тулуба, поблизу статевих органів і ануса, а також навколо рота, носа, очей, вух з'являються сірувато-жовті утворення завбільшки від головки шпильки до горошини і більші, після видалення яких залишаються облисілі ділянки і садна.

Хвороба протікає хронічно і триває місяцями, іноді роками. Нерідкі випадки, коли ознаки хвороби на деякий час зникають, а потім знову з'являються. Хвороба особливо помітно загострюється восени і взимку.

Кролиці, хворі на спірохетоз, не допускають до себе кролів, а хворі самці не йдуть до парування.

Діагноз встановлюють за клінічною картиною, але іноді бувають випадки, коли необхідно провести мікроскопічні дослідження матеріалу. Матеріал беруть за допомогою зскрібання по периферії ураженої ділянки тіла і з виступаючої кров'янистої рідини роблять мазки. їх фарбують за Романовським — Гімза, або роблять так:

приготовлені мазки після висушування на повітрі, без попередньої фіксації, покривають на 3 хв 5-процентним розчином марганцевокислого калію, споліскують водою, фарбують протягом 2 хв.карбол-фуксином, розведеним водою у 10 разів, знову споліскують, сушать і випробовують під імерсією.

Лікування. Усім хворим кролям, підозрюваним на захворювання підозрюваним на зараження, 2 рази з проміжком у 14 днів вводять у вушну вену 8-процентний свіжовиготовлений розчин новарсенолу на стерильній дистильованій воді в дозі 0,08 г на 1 кг живої ваги.

Для лікування можна внутрішньом'язово вводити міарсенол по 0,008—0,01 г на 100 г живої ваги тварини у вигляді 5-процентног© розчину на дистильованій воді.

Добрий терапевтичний ефект дає також саліцилова сіль вісмуту. ............