Захворювання щитовидної залози
Як почувається людина, у якої хвора щитовидна залоза? Я наведу читачам рядки з листа від Олександри Яківни з міста Кривий Ріг - бабусі, яка хвилюється за свого онука: «...У 2006 році на УЗД у мого онука виявили збільшену щитовидну залозу, є кілька вузликів. Звертались і до ендокринолога, до невропатолога та інших лікарів, допомоги не отримали. А хлопець постійно скаржиться на «комок» у горлі, дуже погано спить, а то не може спати взагалі. Схуд, випадає волосся, дуже нервовий. А йому ж треба вчитись (він студент юридичної академії). Почув, що хтось зробив операцію, то хоче і собі, а я і батьки відмовляємо...». Пишуть до нас і Вікторія Іванівна з Чернігівської області та Ніна Григорівна з Рівненщини, які у своїх листах, дуже схожих, розповідають про свої страждання і поневіряння, у них лікарі не могли точно поставити діагноз, зрештою визначили - багатовузловий зоб. Наприклад, пані Вікторія пише: «...У минулому році хірург поставив діагноз змішаний зоб. На УЗД через півроку - багатовузловий зоб... Які мені пити ліки? А ще один лікар сказав, що в мене взагалі порушень щитовидної залози немає. Я розгубилась...».
Ці приклади застерігають, як важливо вміти розпізнати хворобу, тобто знати симптоми захворювання, аби звернутися до лікаря і вчасно почати лікування. Кожне захворювання щитовидної залози - базедова хвороба, ендемічний зоб, багатовузловий зоб, дифузний токсичний зоб тощо - потребує, як кажуть, своїх методів і засобів лікування. Адже ніколи не лікували збільшену щитовидну залозу з гіперфункцією тими самими ліками, що мікседему, тобто гіпофункцію.
ВУЗЛИ?
Найчастіше хворих непокоять так звані вузли на щитовидній залозі. Можливо тому, що їх лякають - мовляв, ці вузли обов'язково перетворяться на онкологічні пухлини, тому їх обов'язково треба негайно видаляти оперативним шляхом. Але вчені з інших країн світу, зокрема й досвідчені ендокринологи, не схильні до такої думки, отже і не оперують вузлуватий зоб, а впевнені, що це захворювання потрібно лікувати. Я також схиляюсь до такого висновку, адже в Україні є величезна кількість рослин, що здатні «розсмоктувати» ті вузли. У нас в «Зеленій планеті» є навіть готові ліки, виготовлені з набору таких цілющих трав, і називаються вони Антинодум («нодум» - вузол, «анти» - проти, отже - проти вузла).
АНТИНОДУМ (Ашіпосіїїт) - засіб з лікарських рослин, має протипухлинну дію, сприяє розсмоктуванню вузлуватих утворень у залозистих тканинах (молочна, щитовидна, передміхурова залози, яєчники, матка тощо), що виникли в одному з органів. Застосовується у комплексному лікуванні мастопатій, вузлуватої форми зобу, фіброміоми матки, аденоми передміхурової залози. Внаслідок тривалого лікування спостерігається стійкий позитивний результат.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ: 1. Вузлуватий зоб (у поєднанні зі Струміном). 2. Фіброзно-кістозні та аденоматозні мастопатії (у поєднанні з Фіброманом). 3. Аденома простати (у поєднанні з Простаденом).
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ: по 5 крапель з двома столовими ложками теплої води З рази на день за 15-30 хв. перед вживанням їжі та четвертий раз - на ніч.
Якщо вузли за допомогою Антинодуму розсмоктуються надто повільно, замінюємо його на сильніші ліки - Туморан.
ТУМОРАН (Титогап) - засіб з лікарських рослин Туморан
- специфічний засіб, що має цитостатичну дію. ............
