Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження розвитку теорії і методики анотування

1.1 Аналітичний огляд джерельної бази досліджень

1.2 Суть, призначення і функції анотацій

1.3 Види та класифікація анотацій

Розділ 2. Особливості етапів розвитку теорії та методики анотування

2.1 Розвиток теорії анотування в кінці 18 та в 19 ст.

2.2 XX ст. – новий теоретичний і методичний рівень анотування

2.3 Сучасний етап розвитку теорії анотування

Розділ 3. Розвиток методики анотування документів

3.1 Основні положення методики анотування

3.2 Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків

3.3 Особливості складання видавничих та книготорговельних анотацій

Висновок

Список використаних джерЕЛ

За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація – це "стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа". Проте більш вдалим є визначення анотації з "Короткого термінологічного словника із бібліографознавства та соціальної інформатики", згідно з яким анотація – коротка характеристика документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація містить узагальнену характеристику первинного документа, вона не переказує його зміст, на відміну від реферату, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, інші ознаки, які можуть цікавити користувачів. Більшість анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, місце серед інших. Складання анотацій, мабуть, найбільш творчий і суб'єктивний процес з усіх процесів аналітико-синтетичної обробки документів, він найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.

Можна вважати, що елементи анотування виникли в глибоку давнину, коли використовували розгорнуті назви творів, що містили певну характеристику їх. Багато книг мали передмови й післямови, в яких часто подавали детальну характеристику змісту, причини написання, призначення, розповідалося про авторів.

Анотування в сучасному розумінні виникло з потреб бібліографічної діяльності. З появою значної кількості видань, щоб полегшити орієнтацію читачів у їхньому потоці, виникла необхідність здійснювати кваліфікований аналіз, короткий переказ, авторитетну оцінку публікацій.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є інформаційна діяльність в суспільстві.

Предмет дослідження – основні етапи розвитку теорії і методики анотування.

Метою курсової роботи є дослідження основних етапів розвитку теорії і методики анотування.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- охарактеризувати теоретичні аспекти дослідження розвитку теорії і методики анотування;

- дослідити особливості етапів розвитку теорії та методики анотування;

- дослідити розвиток методики анотування документів.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Кушнаренко Н.М. [12], Удалова В.К. [12], Ильюшенко М.П. [7], Воробйов Г.Г. [2], Слободяник М.С. [20], Швецова-Водка Г.М. [24] та ін.

Головні методи дослідження – історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

Практичне значення. ............