Одеський інститут підприємництва і права
Курсова робота з дисципліни:
„теорія держави та права”
на тему:
„Права й свободи особистості”
Студентки 1 курсу
заочного відділення юридичного факультету
групи ЮЗ-107 Тимановської Інни тел. 45-06-67 м. 8063-677-58-24 викладач: Максименко С.В.
2008 року
План
Введення
I. Правове положення особистості;
1. поняття особистості;
2. поняття й співвідношення правового статусу й правового положення особистості;
3. система права , воль, обов'язків особистості;
II. Історичний процес розвитку правового положення особистості;
III. Держава й правове положення особистості:
1. співвідношення держави й особистості;
2. юридичний механізм забезпечення людини державою;
IV. Міжнародно-правове співробітництво держав і проблем прав людини.
V. Правове положення особистості в Україні.
Висновок.
Список використаної літератури.
Введення
Правове положення особистості становить дуже важливий соціальний і політико-юридичний інститут, що є об'єктивним мірилом рівня досягнень конкретного суспільства й показник його цивілізованості. Права особистості належати до особливостей іманентним людині, без яких він не може бути «членом суспільства» з цього приводу Г. Гейне сказав: «Ми боремося не за людські права людини, а за божественні права людини».
Узявши до уваги, що неповага до зневаги правами людини викликали до варварських актів (фашизм), які не зіставлялись з гуманним розумом людства, і що утворення такого миру в якому люди будуть мати волю слова й переконань і будуть вільними від страху й нестатку, проголошене як високе прагнення людства, можна судити про актуальність і важливість установлення правового положення особистості й найважливіше, щоб цей інститут не носив форму гаснула, а був реалізований у життя.
Оскільки права й волі людини - ширше, ніж національні й ширше чим територіальні й не залежать від ідеологій і релігій, то вони є об'єктом міжнародно-правового врегулювання, що ще раз підтверджує їхнє велике значення й актуальність. Цицирон виразив це так: «Згода всіх народів, у чому не будь, є доказом природного права».
Права людини є природними, не відчуженими, але дуже часто держава бере на себе роль «природи» і диктує свої умови прав людини, цією ознакою відрізняються не правові держави, які є величезною перешкодою на шляху становлення правового положення особистості в державі. І це теж дуже актуально, оскільки не кожна держава є правовим.
Із древніх часів проблеми закріплення правового положення особистості цікавило людство, було не зрозуміло, чому людина наділена природою однаковими можливостями народжуються вільною або рабом, або була вільна, але не мала прав. І будь-яких прояв відновлення справедливості в правах людини приводило до жорстоких утисків. Так Сократ був засуджений і покараний за те, що виступив з мовою про придерження принципів індивідуальної волі й автономії особистості. Але це не лякало інших знову й знову торкатися цієї тими - торжество релігійних авторів, середньовічних юристів допомогло утворенню теорії природного права, що розвивалося в працях Г. ............
