ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                3

Розділ 1. Методологічні аспекти вивчення дискусій щодо визначення предмету соціології                                                                                                 5

1.1 Робочі визначення предмету соціології                                                    5

1.2 Структура і рівні соціологічного знання. Макросоціологія і мікросоціологія як дві теоретичні парадигми                                                                                      9

Розділ 2. Теоретичні аспекти становлення дискусій щодо визначення предмету соціології                                                                                               15

2.1 Предмет соціології: вихідні позиції                                                         15

2.2 Предмет соціології в єдності з методологією                                          20

Висновки                                                                                                         34

Перелік використаних джерел                                                                       37

ВСТУП

Необхідність вивчення соціології визначається, перш за все, зростанням ролі і значення цієї науки в сучасних умовах. Це обумовлено лавою обставин, найважливіші з яких полягають в наступному.

По-перше, наша країна переживає період глибокого реформування всіх сторін життя суспільства. Важливі і швидкі соціально-політичні зміни відбуваються сьогодні в багатьох інших країнах у світовому масштабі. У цих умовах особливо актуально і практично значуще ретельне вивчення, а також використання тенденцій, закономірностей розвитку і функціонування суспільства як цілісного організму, механізму їх дії і взаємодії, що, як відомо, зв'язано, перш за все, з соціологією. Сьогодні не підлягає сумніву, що якби реформи, що проводяться у нас, були б науково (у тому числі і соціологічно) солідно обгрунтовані, а їх наслідки і хід серйозно сплановані і спрогнозовані, то результати могли б бути абсолютно іншими, куди менш хворобливими і пліднішими зі всіма витікаючими з цього наслідками.

Будь-яка сума знань людей про навколишній їх світ може називатися
наукою тільки у тому випадку, коли існує чітко певний предмет
дослідження, система знань, що стосуються цього предмету, а також
категоріальний апарат, що описує сутнісні основи даного предмету.

Більшість сучасних наук формували свій предмет і систему знань в результаті тривалого історичного періоду. На самому початку цього шляху ми стикаємося з думками і ідеями, що описують предмет науки виключно на рівні буденного знання. Проте надалі ці знання виступають як основи науки, паростки нових напрямів розвитку людській думці. «Соціологія – одна з наймолодших і змістовних наук про суспільство.» Прагнення зрозуміти, осмислити суспільство, виразити своє відношення до нього було властиве людству на всіх етапах його історії.

Мета дослідження:

- визначення необхідних понять предмету соціології, які дадуть змогу правильно зоорієнтуватися при дослідженні дискусій щодо визначення предмету науки соціології;

- введення в основну проблематику розуміння предмету соціології впродовж всієї історії.

Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання :

- дати визначення основних робочих понять предмету соціології;

- стисло охарактеризувати структуру і рівні соціологічного знання, макросоціологіяю і мікросоціологію як напрямки для дискусій в соціології.

Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання :

- охарактеризувати дискусії ранньої теоретико-методологічної класики щодо визначення предмету соціології;

- розглянути розвиток соціологічних думок, де на протязі трьох етапів становлення соціології, її предмет розглядається в єдності з методологією. ............