Вступ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від якого залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Аналіз екологічної ситуації на нашій планеті свідчить про те, що нинішня криза охопила сфери мислення людини, її екологічну свідомість і практичну діяльність. Глобальне знищення природи - це лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Стратегічною метою освіти має стати екологічне мислення, основу якого складають наукові знання, екологічна культура й етика. Тема екологічної свідомості має ототожнюватися зі світовими життєвими вартостями.

Сучасна екологічна освіта має бути спрямована в майбутнє, спиратися на ідеї гармонії природи та людини, стійкого розвитку біосфери, сприяти подоланню наявних у суспільстві стереотипів шляхом формування духовної, моральної, екологічно освіченої особистості та створення умов для її розвитку і, врешті-решт, стати чинником соціальної стабільності суспільства. Становлення і формування екологічної культури стає основою знань про морально-етичні норми і правила і робить їх основним регулятором його поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистості і виникає лише у світі культури. Екологічне виховання - це екологія особистості, свідомості, душі, культури. Саме екологічна освіта дає змогу розкрити дитині значення природи як частини культури, як універсальної цінності, оскільки допомагає виявити ціннісне ставлення до власної домівки, до планети на ймення Земля взагалі і до найближчого довкілля. Формувати екологічну культуру особистості - означає виховувати таке ставлення до природи, що перетворює знання морально-етичних норм і правил на внутрішнє надбання людини, робить її регулятором її поведінки. Отже, не бездушне нашпиговування дітей екологічним знаннями, а формування емоційної сфери, розвиток естетичного почуття та любов ідо природи - основа екологічного виховання молодших школярів.

Початкова школа, спираючись на досягнення дошкільного віку, підхоплює, зміцнює, розвиває накопичене до школи і на цьому ґрунті формує новоутворення молодшого шкільного віку. Доцільно зіставити вихідні позиції окреслені в Базовому компоненті дошкільної освіти і в Державних стандартах початкової освіти на предмет єдності методологічних засад. Зокрема в Державних стандартах прямо сказано, що початкова школа має продовжити лінію дошкільного розвитку, закріпити й розвинути в умовах шкільного виховання надбання дошкільного дитинства.

Актуальність вибраної нами проблеми пояснюється нагальністю сучасних екологічних проблем.

Об'єкт дослідження - система навчально-виховного процесу в початковій школі.

Предмет дослідження - зміст та методи роботи вчителя початкових класів по формуванню бережливого ставлення до природи молодших школярів.

Гіпотеза: ефективність розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи.

Мета: з'ясувати вплив різних підходів до розвитку бережливого ставлення до природи молодших школярів.

Завдання:

проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми;

охарактеризувати основні підходи до формування бережливого ставлення до природи молодших школярів;

навести приклад розробки уроку з природознавства з використанням елементів формування бережливого ставлення до природи.

Розділ 1. ............