Структура наукових революцій

Зміст

Вступ

1. Книга Т. Куна "Структура наукових революцій" – новий погляд на шляхи розвитку науки

2. Різноманітність поглядів на проблему розвитку науки

2.1 Карл Поппер і проблема демаркації

2.2 Концепція дослідницьких програм І. Лакатоса

2.3 Нормальна наука Т. Куна

2.4 Труднощі і проблеми концепції Т. Куна

3. Суперечка про наукову раціональність

Висновок

Література

Вступ

При спробі осмислити шлях розвитку науки перед нами постає питання, чому наука – наш найкращий приклад повноцінного пізнання – розвивається так, а не інакше, і перш за все ми повинні вияснити, як це фактично відбувається.

На диво мало ми знаємо про те, як відповідати на це запитання. Потрібно ще багато продуманих досліджень. З часом наукові дослідження стають все більше і більше розвинуті. Відбувається послідовне збільшення кількості наукових спеціальностей, частково шляхом розширення меж науки, частково шляхом поділу існуючих областей науки. І хоча обсяг наукового знання помітно зростає з часом, що ми можемо сказати про незнання? Проблеми, які були вирішені за останні тридцять років, за сторіччя до цього взагалі не існували. У кожному сторіччі наукове знання, що є в наявності, по суті вичерпує те, що необхідно знати, залишаючи очевидні проблеми лише на горизонті існуючого знання. Чи є можливим або навіть повністю ймовірним, що сучасні вчені знають менше з того, що потрібно знати про свій світ, ніж вчені ХVІІІ сторіччя знали про свій? Поки ми не зможемо відповісти на таке запитання, ми не знаємо, що таке науковий прогрес і відповідно не можемо надіятись пояснити науковий прогрес.

Історія науки нерідко викладається як простий перелік фактів і відкриттів. При такому підході прогрес в науці зводиться до простого нагромадження і росту наукового знання (кумуляції), внаслідок чого не розкриваються внутрішні закономірності змін, що відбуваються в процесі пізнання. Цей кумулятивістський підхід і критикує Кун у своїй книзі, протиставляючи йому свою концепцію розвитку науки через революції, які періодично відбуваються.

Серед дуже корисних і важливих книг по історії науки книга Куна займає особливе місце. Вона не обмежується описом тих чи інших подій, а є викладом визначеної загальної концепції розвитку науки. Ця концепція недосконала, не відповідає на багато питань, але вона рішуче порвала з цілим рядом старих традицій в аналізі науки і так яскраво, по-новому і виразно поставила деякі проблеми, потребу в рішенні яких усвідомлювалася багатьма.

1. Книга Т. Куна "Структура наукових революцій" – новий погляд на шляхи розвитку науки.

Наприкінці ХІХ і в перші десятиліття ХХ століття пануючим напрямом в західній філософії був позитивізм, що претендував на роль філософії науки. Але позитивізм виявився зовсім неспроможним і непридатним для з'ясування найважливішої проблеми – процесу виникнення нового знання. Весь аналіз науки він звів до аналізу логічних форм готового знання (до того ж вихолостивши його змістовну сторону) і логічному аналізу наукових процедур. Як мураха, що обповзавши уздовж і поперек скульптуру, не може скласти собі її образ, так і позитивізм при всьому його витонченому апараті логічного аналізу не змогла нічого дати для розуміння механізму розвитку науки. ............