Тема Такт і безтактність у діловому спілкуванні  
Зміст Вступ 1. Такт як одна з складових етики 2. Тактовність та безтактність під час телефонної розмови        2.1. Проблеми такту у користуванні мобільним телефоном       3. Питання такту під час інтерв'ю, радіоінтерв'ю та телепередач        4. Тактовність ділових відносин у торгівлі 5. Такт у мовному етикеті ділового спілкування 6. Такт і безтактність у відносинах між керівником і підлеглим Висновок
Вступ

Тактовність — це почуття міри, якої необхідно дотримуватися у розмові, це вміння відчути межу, за яку не можна переступати у стосунках з людьми. Тактовна людина знає, відчуває, що, в який час, в якому місці можна сказати, зробити або не можна.

Увага до людини, вміння ставити себе на місце іншого повинні виявлятись дуже обережно, не надокучливо, тобто делікатно. Ці вимоги етикету дають можливість попередити незручність ситуацій і досягти успіху навіть там, де не діє сила.

1. Такт як одна з складових етики

Що таке такт взагалі? Це, перш за все, відчуття міри, уміння орієнтуватися в тих або інших обставинах. Як поводитися в даний момент? Що слід сказати, про що краще змовчати? Залишитися в кімнаті або вийти? Зробити вигляд, що ти не помітив невдалої репліки співбесідника, або обернути її на жарт?

Такт - це чуйність, скромність в поведінці. Такт - результат виховання, а основа його - пошана до оточуючих, пошана чужої думки, дбайливість у відношенні до керівника, колег, близьких.

Репутацію людини нетактовної заслужити легко. Варто Вам, наприклад, похвалитися чим-небудь перед своїм співбесідником або підкреслити, що Ви займаєте значно вище положення на службових «сходах», ніж він. Або нагадати немолодій жінці про її вік. Або... . Одним словом, таких прикладів можна навести десятки.

Не порушуючи, здавалося б, ніяких норм пристойності, Ви можете зробити скільки завгодно промахів і заслужити репутацію неввічливої людини, якщо будете поводитися нетактовно.

Часто говорять: «У нього природний такт». Це означає, що виховання, яке отримала людина, те середовище, в якому вона виросла, виробили у неї правильне відчуття міри, поведінки серед людей. Це відчуття вже не потребує особливої шліфовки. Але в більшості випадків нетактовність - це не стільки ознака невихованості, скільки небажання контролювати себе.

Показники нетактовної поведінки загальновідомі. Нетактовно, наприклад:

голосно, при всіх зробити зауваження знайомому з приводу його

зовнішнього вигляду;

у присутності сторонніх в розмові торкатися суто особистих стосунків, як своїх власних, так і Ваших друзів;

читати особисті листи, листи знайомих, підслуховувати чужі розмови.

Непристойно і нетактовно нав'язувати свої смаки кому б то не було. Адже іншому може сподобатися щось інше! Поважати чужі смаки – один із законів такту.

Буває, що доводиться спілкуватися (в гостях, на нараді або в якому-небудь публічному місці) з людиною, яка Вам неприємна. Будь Ви віч-на-віч, Ви могли б з'ясувати Ваші стосунки як завгодно. Але навколо Вас люди, і їм не можна псувати настрій тільки через те, що Ви відчуваєте до когось антипатію. Тактовна людина зуміє в цьому випадку уникнути зіткнення. Спокій, уміння володіти собою - теж одне з основних правил тактовної людини.

А ось, наприклад, пліткарство - типово не етичний вчинок. ............